Червень під сиренами: як Одещина пережила місяць безперервного терору
Червень 2025-го назавжди залишиться в пам'яті одеситів як місяць, коли спокій став розкішшю. 61 разпротягом тридцяти днів жителі області чули виття сирен повітряної тривоги. Майже година щодня — стільки в середньому тривала кожна тривога.
Найдовша з них розтягнулася на понад п'ять годин — 5:02:22. П'ять годин ми сиділи в укритті, чекати, молитися, щоб ворожі дрони пролетіли повз. Найкоротша — 17 хвилин. Але навіть цих хвилин вистачало, щоб серце завмерло від страху.
За статистикою виходить, що кожні два-три дні росіяни нагадували про себе сиренами. А 12 разів вони дійшли до справи — скинули смерть на мирних людей.
Кривавий календар червня
1 червня. Білгород-Дністровський район зустрів літо під дронами. Вночі росіяни "привітали" місцевих, пошкодивши будинки та базу відпочинку. База загорілася — люди, можливо, мріяли там провести відпустку, а замість цього дивилися, як горять їхні надії на спокійний відпочинок.
3 червня. Одеса. Світанок. П'ятеро поранених — ось ціна чергового "доброго ранку" від сусідів зі сходу. Склад з їжею згорів, будинки попсувалися, машини розбилися. Одного довелося госпіталізувати — поранення виявилися серйозними.
4 червня. Знову Одеса, знову дрони. Цього разу фізично постраждала лише одна людина — поранення ноги. Але дев'ять людей зверталися за психологічною допомогою. Війна калічить не лише тіла, а й душі.У цю ніч росіяни скерували на Одещину 20 ударних БпЛА.
5 червня. Білгород-Дністровський знову під прицілом. На цей раз росіяни вирішили "освітити" питання освіти — частково знищили ліцей. Ще й амбулаторію спалили, і центр творчості дітей. Творчість тепер буде іншою — діти малюватимуть війну.
10 червня. Найгірший день червня. Одеса заплатила життями двох чоловіків — 59-річного та 1967 року народження. Дев'ятеро поранених. Не менш цинічне — росіяни влучили в станцію швидкої допомоги. Знищили тих, хто рятує життя. Карети швидкої перетворилися на металобрухт. Навіть станцію переливання крові пошкодили.
12 червня. Ізмаїльський район, Вилківська громада. Підприємство по заготівлі очерету та багатоквартирні будинки. Росіяни, схоже, мають щось проти очерету — або просто проти всього живого на українській землі.
17 червня. Ранок, який запам'ятається назавжди. Масована атака на Одесу забрала життя двох жінок — 60 та 78 років. 26 людей поранені, серед них вагітна жінка та 17-річна дівчина. Майбутнє та минуле — обидва під ударом. Історичне середмістя Одеси, дитячий садок, інклюзивний центр — росіяни методично знищували все, що робить життя людським.
20 червня. Нічна атака. Двоє поранених. Житлові будинки, вищий навчальний заклад, газопровід, машини — список пошкоджень, як реквієм мирному життю. Багатоповерхівка палала серед ночі, поки з неї рятували людей.
22 червня. Білгород-Дністровський знову кровоточить. Станція швидкої допомоги знищена повністю. Сім санітарних авто — металобрухт. 65 тисяч людей залишилися без швидкої медичної допомоги поруч. Тепер їм доведеться чекати допомоги здалека, сподіваючись встигнути.
23 червня. Найжорстокіший удар. Балістична ракета по ліцею в Білгород-Дністровському. Троє загиблих, серед них 60-річна працівниця їдальні — жінка, яка роками годувала дітей, загинула в стінах школи. Дванадцятеро поранених, двоє з них підлітки. Діти були на канікулах — це врятувало десятки юних життів. Але викладачі залишилися — і поплатилися.
25 червня.Вилківська громада під ударами дронів. Приватне підприємство, сільгосптехніка — все знищено.
28 червня. Останній удар червня виявився не менш жорстоким. Двоє загиблих в Одесі, 14 поранених. Серед постраждалих троє дітей: 7-річний хлопчик, 3-річний малюк і ще одна дитина. Троє досі у важкому стані. Літо для цих дітей почалося з лікарняних палат замість ігор на пляжі.
Загалом протягом місяця росіяни вбили щонайменше 9 мирних жителів Одещини та поранили понад сотню. Знищили дві станції швидкої допомоги, школи, дитячі садки, житлові будинки.
Джерело: 048