Підполковник поліції отримав осколкові поранення та контузію, але попри біль і втрату слуху кинувся допомагати тим, хто знаходився під завалами. Завдяки навичкам тактичної медицини нашому колезі вдалося врятувати чоловіка та жінку, які частково втратили ноги.

«Коли стався вибух, на вулиці горіли та вибухали автівки, повітря було чорним від диму та пилу, а навколо лунали крики та стогін поранених», - згадує начальник відділу розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Одеській області Віталій Омельченко.

Першим, кого побачив поліцейський, був медик, який, на жаль, вже не подавав ознак життя. Біля нього лежав ще один чоловік без свідомості з сильно пошкодженою ногою. Аби зупинити кровотечу, правоохоронець скористався своїм паском, а поверх нього наклав турнікет. Неподалік перебувала жінка, в якої була частково ампутована стопа, поранена наскрізь рука, а також масивна кровотеча.

«Я наклав їй на кінцівки турнікети й прийняв рішення не чекати «швидку», а самому везти її до найближчої лікарні, адже розумів, що кожна хвилина може вартувати потерпілій життя», - розповідає правоохоронець.

Він був сам з осколковими пораненнями й майже нічого не чув через контузію. Один хлопчина допоміг йому донести жінку до автомобіля, а іншого чоловіка поліцейський попросив поїхати з ним, адже сам ще не дуже добре орієнтувався у місті, бо приїхав до Одеси з Київщини лише місяць тому.

За лічені хвилини Віталій домчав до медзакладу, передав жінку лікарям й повернувся назад, щоб продовжувати допомагати на місці події всім, кому це необхідно. До того часу там вже працювали всі профільні служби. Лікарі надали поліцейському першу домедичну допомогу та госпіталізували.

Нині він знову в строю. Напередодні Різдва Віталій Омельченко провідав врятовану жінку, яку нещодавно виписали з лікарні.

Пані Олена майже нічого не пам’ятає з того страшного дня. Лише автівку з побитим склом та свого закривавленого рятівника за кермом, який весь час з нею розмовляв, аби вона не знепритомніла. А найбільше запам’ятався страх більше ніколи не побачити сім’ю. Але, на щастя, сьогодні вона знову в родинному колі, вчиться ходити на милицях і безмежно вдячна Віталію за порятунок.

Пан Сергій, якому поліцейський допоміг першому, на жаль, повністю втратив ногу. В нього попереду довга реабілітація, але головне – він живий та готовий боротися за своє здоров’я.

Правоохоронець зазначає, що саме знання тактичної медицини, отримані на багатьох курсах, а також багаторічний досвід служби в поліції дозволили йому не розгубитися й діяти ефективно у надзвичайній ситуації.

Відділ комунікації поліції Одещини