Картину, яку можна назвати постапокаліптичною, показав відеоблогер, який публікує свої сюжети в соцмережі під ніком Lavromandry. Ролик знятий на березі лиману Сасик в місці, де розташоване старовинне козацьке кладовище.

Через те, що берег тут підмиває водою, кладовище поступово руйнується вже років двадцять. Наразі стоячи біля води можна побачити нахилені над самим обривом кам’яні козацькі хрести. А ще залишки домовин та людські кістки, що стирчать тут прямо з-під землі.

На хрестах, які тут збереглися, можна побачити дати, що відносяться до періоду кінця XIX – початку XX століття. Більш старих поховань блогеру знайти не вдалося. Зате в траві майже біля берега він виявив хрест, який впав зверху через руйнування обриву.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, що вивченням цього козацького цвинтаря зайнялася громадська організація «Україна Інкогніта», основною метою якої є порятунок культурної спадщини.

А ще розповідали про те, як на узбережжі озера Сасик опинились козацькі цвинтарі. До захоплення Бесарабії росією тут було татарське поселення Самсонд, яке згодом спалили російські вояки. У 1806-1812 роках на цій території був хутір Нестора Будецького. Діячі громадської організації припускають, що, імовірно, він був козаком-художником. У 1822 році тут дозволили поселитись болгарським колоністам, які прийшли із поселення Ескіполос, і назвали свою колонію так само.

Згодом, у 1856 році Південна Бессарабія (по річку Дністер) відійшла від росії.

Молдавському князівству, васалу Османської імперії, згідно із Паризьким трактатом. Болгари, що не бажали залишатися під владою турків, покинули поселення й направились у бік Таврії. Ось тоді на їх місці й поселилися молдовани та родини Буджацьких козаків, які облаштували козацький цвинтар – традиційний для південних районів України, в яких майже не було дерева, а надгробні хрести витесувались із вапняка. Сам цвинтар розташували над північною прісноводною частиною озера Сасик. Тоді ще води озера не доходили до схилу.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: Південь сьогодні