Про це повідомляє кореспондент Української Служби Інформації.

Зустріч організувала міжнародна благодійна організація «Партнерство «Кожній дитині» у співпраці з Одеською обласною військовою адміністрацією. Серед учасників були також представники Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, служб у справах дітей, громад, де розвивають сімейні форми виховання, громадських, релігійних організацій тощо. Захід відкривав заступник голови ОВА Дмитро Радулов.

Звичайно, найкращий варіант для всіх дітей — це життя з рідними батьками, але обставини бувають непередбачувані. Тому ми боремося за те, щоб у дітей було щасливе дитинство в сім’ї. Патронат, опікунство, усиновлення, будинки сімейного типу — це те, що може дати їм впевненість і перебування в атмосфері, наближеній до сімейної. «Жива книга» сьогодні зібрала людей, які дають дітям підтримку та турботу. Це надзвичайно важливо, — сказав Радулов.

Нині на Одещині 14 патронатних вихователів разом із помічниками надають послугу патронату — професійного догляду, виховання та реабілітації 31 дитині, які тимчасово не можуть проживати у своїх сім’ях. Таке влаштування короткострокове — на кілька місяців, поки біологічні батьки долають скруту або на час пошуку дітям нової родини (прийомної сім’ї, усиновлення, опіки).

Три нові патронатні сім’ї вже пройшли навчання і чекають підписання договорів, ще одна сім’я навчається. Утім, цього все одно недостатньо, адже дітей, які потребують сімейного тепла, набагато більше.

Під час заходу поговорили про труднощі, до яких потрібно бути готовими у процесі адаптації дитини у новому оточенні. Також обговорили стереотипи, які заважають людям стати патронатними вихователями, прийомними батьками чи опікунами. Серед «живих книг» були й ті, хто розповів про свій шлях до патронату.

Тетяна Михайленко пройшла навчання і стала першою в Одеській області патронатною вихователькою у 2019 році. Собі у помічники взяла чоловіка, який у всьому дуже підтримував. На той час подружжя вже мало двох власних дітей.

Дуже хвилювалися, що не пройдемо за всіма критеріями навчання, бо не знали, чи правильно виховуємо своїх дітей. Але зрештою ми стали першою в Одеській області патронатною родиною, яка запрацювала, — поділилася пані Тетяна.

Першим їхнім вихованцем стало 1-місячне немовля. Відтоді сім’я безперервно допомагає дітям і батькам долати труднощі. Наразі Тетяна з чоловіком мають трьох влаштованих та одну дитину під опікою.

Патронатна родина Романа Федорченка та Ірини Зеленіної з 2021 року влаштувала вже 23 дитини, ще над однією взяла опіку. Крім того, у подружжя ще восьмеро своїх дітей: п’ятеро вже дорослі, а троє — школярі.

Був час, коли я залишився сам із п’ятьма дітьми. З Іриною ми вже вісім років як одружилися. У неї теж було троє. Роки спільного життя навчили нашу родину долати труднощі, радіти перемогам і здобуткам та допомагати іншим. Тож ідея створення патронатної сім’ї нам обом припала до душі, — розповів пан Роман.

Окрім патронатних вихователів, своїми історіями на «Живій книзі» поділилися батьки-вихователі та вихованка дитячого будинку сімейного типу, яка також мала досвід проживання у патронатній родині.

Серія заходів «Жива книга: відверті історії турботи про дітей» охоплює 13 регіонів України. Більшість із них уже розповіли свої історії: Львівщина, Тернопільщина, Рівненщина, Волинь, Вінниччина, Дніпропетровщина, Закарпаття та Івано-Франківщина. Наступні зустрічі із циклу «Живих книг» відбудуться в 4 областях України: Житомирській, Полтавській, Київській та Чернівецькій.

Нині в Україні створено 379 патронатних сімей, під тимчасовим прихистком яких перебуває 771 дитина. Від початку року з’явилася 101 нова патронатна сім’я.

Очікується, що завдяки проєкту «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату», який працюватиме півтора року з лютого 2024-го, кількість патронатних сімей в Україні зросте до 500. У проєкті беруть участь 184 громади з усієї країни, зокрема 9 громад Одеської області.

Проєкт «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату» виконується спільно Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Партнерством «Кожній дитині», Міністерством соціальної політики України, Національною соціальною сервісною службою України, Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей за фінансової підтримки Європейського Союзу та Австрійської Агенції Розвитку (ADA).

Джерело: usionline.com