На ділянці Нижнього Дунаю між румунським містом Турну-Магуреле та болгарським Нікополем планують побудувати низьконапірну руслову гідроелектростанцію, що включено до Переліку транспордонних проєктів у сфері збереження енергетики. Науковці впевнені, що це може спровокувати негативні наслідки для екосистеми річки, особливо для її української частини, яка і без того потерпає від масштабного перерозподілу стоку на користь Румунії після спрямлення там гирл. Тому в Дунайському біосферному заповіднику б’ють на сполох та звертаються до профільних інстанцій. Що саме може статися в разі реалізації планів сусідів, кореспондентці “Бессарабії INFORM” пояснив директор установи Олександр Волошкевич. 

 

За його словами, концепція проєкту походить з 1980 років, і ще відтоді викликає гарячі дискусії як через високу вартість, так і через негативні наслідки.

 

Прогнозується, що загальний напір гідроелектростанції становитиме 9,1 м, загальний об’єм – 4,5 куб.км, довжина водосховища досягатиме 282 км, з яких 265 – по румуно-болгарському кордону, а ще 17 – по румуно-сербському, матиме дві руслові гідроелектростанції, два шлюзи для навігації разом із відповідними конструкціями на кожному березі, два рибоходи та дворівневий міст через Дунай.

 

За словами Олександра Волошкевича, загроза природним оселищам в разі реалізації проєкту може бути катастрофічною.

 

Зокрема може частково або повністю затопити більшість природних оселищ вдовж заплави Дунаю, зокрема 55 дунайських островів, та радикально змінить екосистему. Окрім цього, це може суттєво змінити режим стоку води й насосів, а також температурний режим вниз за течією.

 

Кандидат біологічних наук нагадав, що Дунайський сектор Румунії включає 34 охоронювані території Natura 2000, 14 об’єктів спільного значення (SCI) і 20 територій спеціального захисту (SPA). З болгарської сторони дванадцять охоронюваних природних територій національного рівня, включаючи п’ять природних заповідників і природний парк, знаходяться під загрозою. Вони збігаються з 15 територіями Natura 2000.

 

Особливе занепокоєння викликає вплив запропонованого проєкту на стік наносів. Створення у 1980-х роках каскаду водосховищ ГЕС Залізні ворота I і Залізні ворота ІІ на кордоні Румунії та Сербії, призвело до скорочення стоку донних відкладів майже вдвічі. Саме цей тип відкладів грає ключову роль у формуванні дельти та швидкості висування її в море.

 

В умовах глобальної зміни клімату і поступового підвищення рівня Чорного моря скорочення стоку донних відкладів у наслідок будівництва нової руслової ГЕС уповільнить формування дельти, призведе до розвитку ерозії берегової лінії. Надалі при затопленні морем частини прибережних територій втратяться найбільш цінні ділянки транскордонного румунсько-українського Біосферного резервату «Дельта Дунаю» загальною площею 650 тис. га. Ця остання «жива» дельта Європи є й найбільшою заповідною дельтою га планеті.

 

Безумовно, створення такого великого водосховища ще більше зменшить обсяг водостоку в українську дельту Дунаю, яка і так дуже потерпає від масштабного перерозподілу стоку на користь Румунії після спрямлення там гирл, будівництва струмененаправляючої дамби та і природних чинників. Досить сказати, що стік прикордонного  Кілійського гирла зменшився з 72% до 47,5%, а його втрата складає зараз близько 43 куб.км в рік (для порівняння, це понад п’ять річних стоків такої ріки як Дністер або приблизно весь річний стік Дніпра). В результаті виникли масштабні, дуже негативні екологічні та економічні наслідки по всій українській ділянці ріки та в системі придунайських озер площею близько 80 тис. га.

 

Також це є прямою загрозою охоронюваним видам біоресурсів. Особливо – мігруючим рибам, насамперед осетровим, оскільки водосховище затопить існуючі місця нересту. Необхідні для успішного розмноження параметри (рівень води, швидкість течії, субстрат) будуть дуже змінені, і ці нерестовища будуть втрачені. Крім того, не можливо забезпечити ефективний прохід вниз за течією через дамбу плідників осетрових, а також скат їх молоді через водосховище. Незалежно від будь-яких технічних рішень  знищення та зміна цих останніх існуючих нерестовищ катастрофічно вплине на популяції осетрових.

 

Постраждає також дунайський оселедець, який є основним промисловим видом в Дунаї та перлиною нашого краю. Історично він мігрував до 1600 км до місць нересту вверх за течією Дунаю, але сьогодні дамби водосховищ Залізних воріт блокують міграцію.  Інші доступні місця для нересту розташовані саме на ділянці річки, де буде побудована дамба, і вище за течією від неї.

 

Таким чином, як впевнений Олександр Волошкевич, проєкт суперечить природоохоронній політиці ЄС, а саме: Водній рамковій директиві, Плану управління басейном річки Дунай МКЗД, природоохоронним проектам, що фінансуються або були профінансовані ЄС. У разі реалізації проєкт порушить Рамсарську Конвенцію про водно-болотні угіддя, не відповідає  Директиві 2009/147/ЄС про захист диких птахів та Директиві 92/43/ЕЭС про збереження природних оселищ та дикої фауни і флори, а також нещодавно прийнятому Закону ЄС про відновлення природи. Окрім цього, він суперечить Конвенції ООН про біологічне різноманіття.