Катерина – військовослужбовиця 122 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, одна з пошуковців, які входять до складу позаштатної пошукової групи при регіональному управлінні ТрО «Південь». У цивільному житті дівчина працювала проєктним менеджером, реалізовуючи різноманітні соціальні проєкти, а зараз застосовує свій досвід та емпатію у надзвичайно складному, однак важливому напрямку: її головне завдання – знаходити зниклих безвісти військовослужбовців ЗСУ та повертати їх додому. Про Катерину розповіли у пресслужбі 122 окремої бригади ТрО ЗСУ, передає інформаційна агенція «Юг.Today».

Найбільше пошукових експедицій Катерина з командою провела на Херсонщині, де бої точилися з особливою жорстокістю.

«Моя робота – це не про звання, це не про кар’єрну сходинку у військовій службі. Я сюди прийшла лише для того, щоб виконувати саме цю роботу, щоб повертати людей, і всі свої зусилля я направляю тільки на цю діяльність», – каже Катерина.

Військова розповідає, що ніколи не думала, що буде займатися пошуком загиблих. Вона відмовилася від мрії працювати ветеринарним лікарем, вважаючи себе занадто чутливою для цієї професії. Проте, доля склалася так, що саме Катерина стала тим, хто допомагає сім’ям знайти спокій і вшанувати пам’ять своїх рідних.

Зазначимо, що робота Катерини та її побратимів є необхідною. На жаль, не усі захисники, які виборюють свободу та незалежність нашої держави, повертаються додому живими. Над тим, аби кожен полеглий український воїн був проведений в останню путь та похований належним чином, працюють пошуковці.

Щоб впоратися з емоційним навантаженням, захисниця почала писати вірші:

«Момент коли пропускаєш все через себе, можеш передати словами, поділитися тим, що ти відчуваєш, якось передати цей біль, воно трішки рятує. Це є своєрідним моментом завершення історії, щоб більше не тригерило», – пояснює вона.

У бригаді наголошують, що вважають Катерину гідним прикладом для інших:

«Історія Катерини – це історія про силу людського духу, про здатність віднайти себе в найскладніших обставинах. Вона – приклад для нас усіх, нагадуючи про важливість взаємодопомоги і співчуття в часи випробувань».

Детальніше про роботу пошуковців, з якими труднощами вони стикаються та які мають потреби читайте у публікації за посиланням.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА

Фото – з соцмереж ГО «Воєнно-історичний центр «Пам’ять і слава», яка з початку повномасштабного вторгнення займається пошуком полеглих українських воїнів.