У неділю, 20 вересня, коли перші з часів повномасштабного вторгнення Росії в Україну парламентські вибори у РФ завершилися прогнозованою перемогою партії Володимира Путіна, Україна завдала масованого удару безпілотниками та ракетами по Московській області, пише The Washington Post.

Зазначається, що внаслідок атаки уражено великий нафтопереробний завод, що продемонструвало - до завершення війни на умовах, які влаштовують російського лідера, ще далеко.

За словами авторів матеріалу, українська атака стала однією з найбільших по столичному регіону Росії. Місцева влада повідомила, що у районі Капотня на південно-східній околиці Москви було пошкоджено нафтопереробний завод, який забезпечує значну частину міста паливом, зокрема дизельним та авіаційним. У соціальних мережах з'явилися відео, на яких видно пожежу на підприємстві.

"Удар також суперечить заяві президента США Дональда Трампа, який минулого тижня стверджував, що Україна та Росія домовилися припинити атаки на енергетичні об'єкти. Трамп наполягав, що саме війна в Україні, а не розпочата ним війна з Іраном, спричиняє зростання цін на дизельне пальне у США. Водночас експерти частіше пов'язують подорожчання пального з війною на Близькому Сході", - йдеться у статті.

Як зазначає ЗМІ, нафтопереробний завод у Капотні вже неодноразово зазнавав атак. Після кожної з них у Московській області періодично виникали перебої з постачанням пального. У понеділок біля автозаправок знову утворилися черги, а на деяких АЗС почали обмежувати продаж пального.

За день до заяви про нібито енергетичне перемир'я Трамп закликав президента України Володимира Зеленського "припинити вибивати" об'єкти виробництва дизельного пального в Росії. За словами американського президента, такі атаки сприяють глобальному дефіциту.

Пізно ввечері в неділю Зеленський повідомив, що провів розмову з Трампом. За його словами, вони домовилися зустрітися на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.

"Є ідеї щодо кроків для деескалації та вирішення фундаментальних питань безпеки – енергетичної безпеки, продовольчої безпеки та захисту людського життя", – написав Зеленський у соцмережі X. Він додав, що Україна працює разом з американською командою та готова зробити "дійсно серйозні кроки".

Зеленський також подякував Трампу за підписання закону, який український президент назвав законодавством про "санкції з пекла". Йдеться про законопроєкт, співавтором якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем від Південної Кароліни. Документ надає президенту США повноваження запроваджувати масштабні санкції проти Москви, а також додаткові мита щодо країн, які продовжують купувати російські енергоресурси.

Водночас закон залишає Трампу значні повноваження щодо його застосування, звертає увагу The Washington Post. Зокрема, президент може визначати, які саме країни можуть зіткнутися з митами та якими будуть їхні ставки, а також має право звільняти окремі держави від санкцій.

У Кремлі заявили, що підписання закону "безумовно, не сприяє відновленню двосторонніх відносин" між Росією та США.

"І, звичайно, навряд чи це сприятиме більш успішному просуванню до врегулювання українського конфлікту", – сказав у понеділок журналістам речник Кремля Дмитро Пєсков.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що в неділю російські сили нібито перехопили та збили понад 1600 безпілотників, з яких 450 прямували на Москву. Російських чиновників раніше звинувачували у завищенні таких показників.

"Безпрецедентна атака була очевидно спланована з метою зірвати вибори", – написав Собянін у Telegram. За його словами, противнику цього зробити не вдалося.

Після підрахунку 95% бюлетенів на парламентських виборах у Росії Центральна виборча комісія вранці в понеділок повідомила, що партія "Єдина Росія", яка фактично є продовженням політики Путіна, посідає перше місце з результатом 57,8%. На другому місці опинилася Комуністична партія з 13,8%.

Незалежні спостерігачі назвали вибори організованими за заздалегідь визначеним сценарієм. Основним механізмом проведення таких виборів у Росії вони вважають тиск місцевої влади на працівників бюджетної сфери, яких змушують приходити на дільниці та підтримувати владу. Роботодавці при цьому відстежують явку та вимагають від співробітників надсилати фотографії своїх бюлетенів як доказ того, що вони проголосували за потрібний результат.

Цього року критика виборчої процедури пролунала також від Геннадія Зюганова, багаторічного лідера Комуністичної партії. Він назвав виборчу кампанію та підрахунок голосів "поверненням у лихі 90-ті".

В інтерв'ю державним ЗМІ Зюганов поскаржився на тиск на виборців і заявив про численні порушення. За його словами, в одному з регіонів спостерігачів від його партії "видалили, причому абсолютно незаконно".

Зюганов заявив, що партія порівняє копії протоколів із виборчих дільниць, які отримала її представники, з офіційними результатами підрахунку голосів.

Джерело: УНІАН