Панічна атака чи тривога: як зрозуміти різницю

Панічна атака чи тривога: як зрозуміти різницю

Серце раптом починає шалено калатати, долоні пітніють, дихати стає важче, а у голові з’являється відчуття небезпеки. У такі моменти багато хто каже, що у них почалася тривожна атака, проте чи існує такий діагноз насправді, розберімося.

Майже кожен із нас хоча б раз відчував сильне хвилювання перед важливою подією, як от співбесідою, іспитом, медичним обстеженням або серйозною розмовою. Тривога є природною частиною людського життя та навіть може бути корисною, адже вона допомагає нам готуватися до викликів і реагувати на потенційні загрози, про це розповіло видання Cleveland Clinic.

Проте іноді організм ніби виходить з-під контролю. З’являється відчуття, що відбувається щось страшне, хоча реальної небезпеки немає. Саме тоді багато людей починають плутати тривогу та панічні атаки. За словами клінічної психологині Регіни Джозелл, хоча ці поняття часто використовують як синоніми, між ними існують важливі відмінності.

Головна різниця

Тривога зазвичай наростає поступово. Вона часто виникає у відповідь на стресові ситуації, переживання чи невизначеність і може супроводжувати людину тривалий час.

Панічна атака, навпаки, виникає раптово та часто без очевидної причини. Вона може застати зненацька навіть тоді, коли людина перебуває у звичній і безпечній ситуації. Під час панічної атаки в організмі запускається реакція «бий або тікай», хоча реальної загрози немає. Мозок помилково сприймає ситуацію як небезпечну та активує захисні механізми.

Панічна атака

Панічна атака — це раптовий напад сильного страху чи дискомфорту, який зазвичай досягає піка протягом 15–20 хв. Попри те, що такі епізоди дуже лякають, вони не становлять загрози для життя.

Панічні атаки можуть виникати після контакту з певним тригером. Наприклад, людина, яка боїться літати, може пережити напад під час посадки у літак. Але нерідко вони виникають і без будь-якої очевидної причини.

Причини виникнення

Точні причини досі до кінця не вивчені. На думку спеціалістів, роль можуть відігравати особливості роботи мигдалеподібного тіла мозку — структури, яка відповідає за емоції. Також вплив можуть мати гормональні зміни та дисбаланс таких речовин, як кортизол і серотонін. Ризик розвитку панічних атак підвищують:

  • сімейна історія тривожних розладів

  • власний досвід тривожних розладів

  • негативний чи травматичний досвід у дитинстві

Симптоми

Панічна атака зазвичай супроводжується щонайменше кількома з таких симптомів:

  • прискорене серцебиття

  • біль або дискомфорт у грудях

  • сильне потовиділення

  • тремтіння

  • відчуття задухи

  • запаморочення

  • озноб або відчуття жару

  • нудота

  • оніміння рук або ніг

  • страх смерті

  • відчуття нереальності того, що відбувається навколо

Одна з особливостей панічних атак полягає у тому, що після першого епізоду людина нерідко починає боятися його повторення. Через це можуть з’являтися нові напади, а також уникання певних місць або ситуацій. У деяких випадках люди навіть перестають виходити з дому через страх пережити нову атаку.

Самопоміч

Психологи часто використовують метод когнітивної реструктуризації, який допомагає змінити спосіб мислення, пов’язаний із панічними тригерами. Крім професійної допомоги, можуть бути корисними й прості практики:

  • Назвіть те, що відбувається. Важливо нагадати собі, що це всього лише панічна атака, вона неприємна, але не небезпечна та закінчиться. Усвідомлення того, що відбувається, допомагає зменшити рівень страху.

  • Ведіть записи. Записуйте, коли виникають панічні атаки, скільки тривають і що могло їх спровокувати. Такі спостереження допомагають виявити закономірності та оцінити ефективність обраних способів боротьби зі стресом.

  • Контролюйте дихання. Глибокі дихальні вправи можуть допомогти заспокоїти нервову систему та нормалізувати серцевий ритм.

  • Перемикайте увагу. Під час панічної атаки корисно залучити інші органи чуття, наприклад, вмитися прохолодною водою. почистити зуби, погладити домашнього улюбленця чи вдихнути приємний аромат. Чим менше людина концентрується на симптомах, тим швидше організм повертається до стану спокою.

Тривожна атака

Цікаво, що з медичного погляду такого діагнозу, як «тривожна атака», не існує. У міжнародному класифікаторі психічних розладів DSM-5-TR цей термін взагалі не використовується. У побуті ж люди часто називають «тривожною атакою» сильний прояв тривоги чи навіть панічну атаку. Втім, сама тривога є нормальною людською емоцією.

Якщо переживання стають постійними, а хвилювання важко контролювати, це може свідчити про генералізований тривожний розлад (ГТР). Людина може надмірно турбуватися навіть через звичайні життєві ситуації, як от робочі завдання, фінанси, здоров’я чи стосунки. Така постійна напруга часто супроводжується такими фізичними симптомами, як:

  • втома

  • головний біль

  • прискорене серцебиття

  • напруження м’язів

  • задишка

  • підвищене потовиділення

Лікування

Якщо тривога починає впливати на якість життя, рекомендується звернутися до лікаря чи психотерапевта. Найчастіше лікування включає:

  • когнітивно-поведінкову терапію

  • психотерапію

  • медикаментозну підтримку за потреби

  • поєднання цих підходів

Хоча тривога та панічні атаки можуть мати схожі симптоми, між ними існує принципова різниця. Тривога зазвичай наростає поступово та пов’язана зі стресом, тоді як панічна атака виникає раптово та супроводжується сильним фізичним дискомфортом.

Найголовніше — пам’ятати, що обидва стани піддаються корекції та лікуванню. І якщо тривога чи панічні атаки починають контролювати ваше життя, це не привід соромитися чи мовчки терпіти. Навпаки, це сигнал, що настав час звернутися по допомогу та повернути собі відчуття безпеки й контролю.

Джерело: ТСН