ЄС готує нові правила для українських біженців: хто втратить тимчасовий захист
Єврокомісія готує подовження тимчасового захисту для українців до 2028 року з можливими обмеженнями.
Європейський Союз розпочав роботу над оновленням Директиви про тимчасовий захист (TPD), термін дії якої можуть подовжити до березня 2028 року. Нова редакція документа може містити обмеження для певних категорій громадян, зокрема чоловіків мобілізаційного віку та осіб із відносно безпечних регіонів України.
Про це пише DW.
Пропозиція щодо продовження термінів
Зараз тимчасовий захист для українців діє до березня 2027 року. Проте вже наприкінці травня Єврокомісія має офіційно запропонувати продовжити його ще на рік — до 2028-го.
«Лише тоді, коли війна закінчиться, можна планувати щось більше. Тоді з’являється можливість почати відновлення, реконструкцію, підтримувати повернення. Адже не лише держави-члени ЄС, а й Україна повинна мати можливість заохочувати людей до повернення», — зазначив старший радник із політики надання притулку Віденського Міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD) Мартін Вагнер.
Хто під загрозою обмежень
Експерти обговорюють три основні сценарії звуження інклюзивності Директиви, спираючись на досвід країн, що не входять до ЄС:
-
Чоловіки призовного віку: розглядається досвід Норвегії, яка обмежила колективний захист для чоловіків 18–60 років. Проте в межах права ЄС це може бути визнано дискримінацією.
-
Жителі «безпечних регіонів»: за прикладом Швейцарії, захист можуть не надавати особам із Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. В ЄС тривають дискусії щодо цього пункту через регулярні ракетні обстріли всієї території України.
-
Новоприбулі особи: статус може не поширюватися на тих, хто виїде з України після визначеної дати. Такі особи проходитимуть загальну багатомісячну процедуру отримання притулку.
-
Причини відмови від довгострокових статусів
Попри тривалу війну, країни ЄС уникають надання українцям постійних дозволів на проживання (ПМП). Віт Новотни, старший науковий співробітник Центру Мартенса, виділяє дві ключові причини такого підходу:
-
Адміністративна: національні уряди не мають ресурсів для обробки мільйонів індивідуальних заявок.
-
Політична: перетворення тимчасових переселенців на довгострокових іммігрантів є ризикованим кроком для урядів на тлі виборів.
«Тимчасове рішення поступово перетворюється на статус-кво. Війна триває, і захист стає більш постійним, але все ще без довгострокових гарантій для людей», — зазначив Віт Новотни.
Наразі остаточного рішення щодо інклюзивності оновленої Директиви не ухвалено, тривають консультації між країнами-членами ЄС.
-
- Джерело: tsn.ua






