Росіяни забирають кошти з банківських рахунків через страх втратити заощадження - розвідка

Росіяни забирають кошти з банківських рахунків через страх втратити заощадження - розвідка
Росіяни дедалі активніше знімають кошти з банківських рахунків на тлі інфляційних ризиків та посилення контролю влади за фінансовими операціями. 

Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, передає Укрінформ.

Згідно з даними розвідки, у січні цього року громадяни Росії зняли з карткових і накопичувальних рахунків понад 19,7 млрд доларів, тоді як на депозити повернули лише 5,8 млрд.

Чистий відтік із банківської системи країни-агресорки сягнув 13,9 млрд доларів, що стало другим за масштабом показником з 2010 року. Рекорд досі належить березню 2022-го, коли після повномасштабного вторгнення в Україну та введення санкцій росіяни зняли з рахунків 25,9 млрд дол.

Негативна динаміка пояснюється кількома чинниками. Серед таких – посилення кремлівського контролю за фінансовими операціями та перебої в роботі інтернет-інфраструктури. Вони підштовхують громадян тримати гроші подалі від банків. Свою роль відіграють й інфляційні очікування, через які домогосподарства скорочують заощадження на користь поточного споживання, не вірячи у збереження купівельної спроможності вкладів.

«Паралельно відбувається «ренесанс» готівки в побуті. З початку 2026 року кожному другому мешканцю Росії пропонували розрахуватися готівкою за товари чи послуги, а кожен третій стикався з цим вже неодноразово», – зауважують у СЗР.

Дані розвідки свідчать, що 18% росіян отримують подібні пропозиції постійно. Бізнес іде в тінь на тлі підвищення податку на додану вартість, перегляду страхових внесків і зниження порогу сплати ПДВ для підприємств на спрощеній системі оподаткування.

Скорочення депозитної бази зрештою обмежує ресурси банків для кредитування та посилює їхню залежність від рефінансування з боку Центрального банку РФ. Масові переміщення коштів зі свого боку перевантажують системи моніторингу, провокуючи затримки платежів та зростання операційних ризиків.

Додатково ускладнює ситуацію макроекономічний фон: ескалація на Близькому Сході здорожчує логістику та імпорт, розганяючи інфляцію. Зростання готівкового обігу та споживчої активності формують додатковий проінфляційний ефект, через який стабілізація стане все більш примарною перспективою.

Джерело: Укрінформ



Загрузка...