Сьогодні розпочинається четвертий тиждень війни США та Ізраїлю проти Ірану. Сторони продовжують методично атакувати один одного та поступово розширюють зону конфлікту.

Розповідаємо про ключові зміни у війні протягом останнього часу та яким чином він може розвиватися далі.

Військові спроможності Ірану значно послабилися (інфографіка: РБК-Україна)

Розширення війни

Ізраїль та США продовжують планомірно знищувати військову інфраструктуру Ірану.

"В операції беруть участь наші найкращі пілоти – і чоловіки, і жінки. Було здійснено вже понад 4400 вильотів та завдано ударів по понад 7400 цілей. Проведено операції з точкових ліквідацій лідерів режиму та верховних командирів", – повідомила РБК-Україна представник пресслужби Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), майор запасу Анна Уколова.

Вона окремо виділила удар по можливостях Ірану виготовляти нові ракети. В результаті дій ЦАХАЛ такої можливості у Ірану на даний момент немає.

"Серед важливих цілей наших ударів – засоби ППО Ірану, які вже на 80% виведені з ладу, – та ракетні пускові установки. Вже виведено з ладу понад 70% установок, що значно впливає на можливості КВІР запускати ракети по наших містах", – додала Анна Уколова.

Крім того, міністр оборони США Піт Гегсет зазначив, що було потоплено понад 120 кораблів іранського військово-морського флоту, також були ліквідовані 11 підводних човнів Ірану.

У ніч на вівторок ізраїльська армія завдала ударів по Ірану та ліквідувала низку командирів силових структур. Загинули командир "Басідж" Голамреза Сулеймані та секретар Ради нацбезпеки Алі Ларіджані. Також були ліквідовані міністр розвідки Есмаїл Хатіб та прес-секретар КВІР Алі Мухаммад Наіні, який керував поширенням пропаганди та грав значну роль у придушенні протестів в Ірані.

В понеділок Іран атакував дронами найбільший нафтовий порт ОАЕ – Фуджейру. Він знаходиться на узбережжі Оманської затоки і дозволяє експортувати нафту в обхід Ормузької протоки. Тож такий удар Ірану був спрямований на те, щоб заблокувати цей обхідний маршрут.

З цією ж метою у Саудівській Аравії під удар потрапив нафтопереробний завод SAMREF у порту Янбу на Червоному морі. Це єдиний саудівський НПЗ, який міг експортувати свою продукцію на інші ринки в обхід Ормузької протоки.

Проблема Ормузької протоки

Іран встановив часткову блокаду Ормузької протоки, через яку на світовий ринок надходить 20% світового споживання нафти, понад 30% газу та 30% азотних добрив.

Більшість суден у Перській затоці заблоковані. Водночас ті, що прямують до Китаю, Індії, а також Пакистану, Іран пропускає. Переважно йдеться про танкери, які перевозять іранську ж нафту.

Протягом усього тижня Трамп працював над створенням коаліції країн для відкриття Ормузької протоки. Ще в неділю він заявив журналістам, що "вимагає", аби країни НАТО та інші імпортери нафти, включаючи Китай, допомогли США у цій справі.

Про свою готовність долучитися заявили Об’єднані Арабські Емірати. Інші проігнорували запрошення.

Для операції в район протоки прямують американські судна з морською піхотою, вертольотами та додатковими літаками F-35. Крім того, США успішно атакували укріплені ракетні об’єкти Ірану вздовж узбережжя країни біля Ормузької протоки.

Трамп також розглядає можливість захоплення критично важливого нафтового терміналу Ірану на острові Харг.

Європа спостерігає

Лідери європейських держав поки обмежуються заявами. Президент Франції Емманюель Макрон у понеділок закликав Тегеран негайно припинити атаки на країни Близького Сходу.

Уряд Німеччини також заявив, що не надаватиме жодної військової підтримки для відновлення роботи Ормузької протоки. Проте можливо відправить безпілотники для пошуку мін.

Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас заявила, що участь Європи в операції можлива, але, найімовірніше, матиме дипломатичний, а не військовий характер.

Як згодом заявив Трамп, більшість союзників по НАТО поінформували його, що не хочуть брати участь у військовій операції проти Ірану. Згодом він додав, що США більше не потрібна допомога Альянсу.

"Без США НАТО – це "паперовий тигр"! Вони не хотіли вступати в боротьбу за ядерний Іран. Тепер вони скаржаться на високі ціни на нафту, але не хочуть допомагати у відкритті Ормузької протоки", – наголосив він.

Суперечності з Ізраїлем

Водночас наростають суперечності між Штатами та Ізраїлем. Директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард заявила, що Вашингтон і Тель-Авів переслідують різні цілі у війні проти Ірану.

За її словами, дії сторін уже свідчать про різні підходи до ведення операції. Уряд Ізраїлю зосереджується на нейтралізації іранського керівництва, а цілі президента США – знищення іранських потужностей із запуску та виробництва балістичних ракет, а також військово-морського флоту.

Це проявилося в ході атаки Ізраїлю на іранську газову інфраструктуру родовища "Південний Парс". За словами джерел The Wall Street Journal, Трамп спочатку підтримав дії Ізраїлю як сигнал Ірану щодо блокади Ормузької протоки. Але згодом президент США змінив думку і вважає, що Тегеран зрозумів це повідомлення. Тож тепер Трамп виступає проти нових атак на іранську енергетичну інфраструктуру.

Водночас троє радників Трампа анонімно заявили Axios, що, на їхню думку, він захоче завершити операцію раніше за прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.

Перспективи війни

На думку радників та помічників Трампа, інтенсивна військова операція завершиться на початку квітня – через 4–6 тижнів після свого початку, повідомляє Axios. Але чиновники у Вашингтоні та країнах-союзниках готуються до набагато тривалішої кризи. Три джерела видання в адміністрації Трампа та країнах НАТО вважають, що нестабільність на Близькому Сході може тривати до вересня.

Для розуміння, коли війна закінчиться, потрібно знати кінцеву мету Ізраїлю та США, сказав РБК-Україна виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов. Однак мало того, що їхні цілі відрізняються, так ще риторика Трампа з цього приводу постійно змінюється.

За словами Леонова, наразі про провал "бліцкригу" говорити рано. У схожій операції, яку прийнято вважати успішним прикладом швидкої перемоги – "Буря в пустелі" проти Іраку 1991 року, – активні бойові дії тривали 5 тижнів.

"Без хоча б локальної наземної операції вирішити, зрушити питання з мертвої точки неможливо. І Трамп не може навіть оголосити про перемогу. З цієї точки зору, як мінімум, США мають взяти під контроль острів Харг і низку інших островів біля Ормузької протоки, можливо, частину узбережжя, щоб не давати можливості іранцям бити по танкерах", – зазначив Леонов.

Водночас є низка чинників, які віддаляють таку перспективу. По-перше, США у Перській затоці діють без активної підтримки союзників, окрім Ізраїлю. По-друге, в Ірані, принаймні на час війни, відбулася консолідація влади в руках найбільш радикальної частини істеблішменту.

"Я так розумію, американська адміністрація навіть не намагається говорити з частиною еліт Ірану про закінчення війни. Бо заяви Трампа в зневажливому тоні скоріше підштовхують тих людей, які готові говорити, до відмови від такої розмови. Хоча розкол еліт в Ірані є", – підкреслив Леонов.

Та навіть якщо США зважаться на обмежену наземну операцію, далеко не факт, що вона буде успішною. За минулі три тижні Іран довів, що вміє дивувати і точно готується давати відсіч американським військам на власній території.

Питання-відповідь (FAQ)

– Які цілі в Ірані вже знищили США та Ізраїль?

– Сили коаліції вивели з ладу 80% систем протиповітряної оборони та понад 70% пускових установок. Також підтверджено знищення 120 іранських кораблів, 11 підводних човнів та повної спроможності країни виробляти нові балістичні ракети.

– Хто з іранського керівництва загинув під час останніх ударів?

– Внаслідок точкових операцій ліквідовано командира ополчення "Басідж" Голамрезу Сулеймані та секретаря Раднацбезу Алі Ларіджані. Крім них, загинули міністр розвідки Есмаїл Хатіб та головний пропагандист КВІР Алі Мухаммад Наіні.

– Як блокада Ормузької протоки впливає на світові поставки енергоносіїв?

– Через перекриття протоки заблоковано шлях для 20% світового споживання нафти та понад 30% природного газу. Іран вибірково пропускає лише танкери, що прямують до Китаю, Індії та Пакистану, створюючи дефіцит для інших країн.

– Чому між США та Ізраїлем виникли розбіжності у стратегії війни?

– Вашингтон прагне лише знищити ракетний потенціал та флот Ірану, щоб відновити судноплавство, тоді як Тель-Авів наполягає на повному усуненні правлячого режиму. Дональд Трамп почав виступати проти атак на енергетичну інфраструктуру, які раніше підтримував.

Джерело: www.rbc.ua