Результати нового наукового дослідження розкрили несподівані деталі про здоров’я Адольфа Гітлера. Аналіз зразка крові, який імовірно належить фюреру, показав, що він міг страждати на синдром Каллмана. Це рідкісне генетичне захворювання, яке впливає на статевий розвиток і може призводити до таких ознак, як мікропеніс та неопущення яєчок.

Дослідження, створене в рамках документального фільму Channel 4 "ДНК Гітлера: План диктатора", розкрило нову інформацію про фюрера. Воно стало можливим завдяки шматку тканини з дивана, на якому Гітлер наклав на себе руки у бункері в Берліні 30 квітня 1945 року. Цей сувенір вирізав американський полковник Розвелл П. Розенгрен. Фрагмент зберігався у військово-історичному музеї міста Геттісберг у США, і саме з нього вчені отримали ДНК-зразок. Генетичний матеріал порівняли з ДНК родича Гітлера по чоловічій лінії, що підтвердило його автентичність. Роботу очолювала професорка Турі Кінг із Університету Бата, яка свого часу ідентифікувала останки англійського короля Річарда III. "У нас були ці спокусливі підказки про Гітлера, але тепер у нас є деяка генетична інформація, яка це підтверджує. ДНК можна порівняти з іншим текстом, що допомагає розгадувати історичні таємниці", — пояснює Кінг. Після аналізу ДНК Гітлера вчені виявили, що диктатор мав синдром Каллмана, який впливає на розвиток статевих органів, а типові симптоми включають низький рівень тестостерону. "10 відсотків дітей з такою мутацією можуть мати маленький пеніс, "мікропеніс"", — вказує професор Йорма Топпарі з Туркуського університету, однак додає, що "набагато поширенішою ознакою є те, що яєчка не опускаються нормально до мошонки". Історики давно намагалися зрозуміти, чому Гітлер мав проблеми у стосунках із жінками. Доктор Алекс Кей з Потсдамського університету зазначає, що синдром Каллмана може пояснити його дискомфорт поруч із жінками та відсутність інтимного життя. Це також може бути причиною, чому він не мав дітей із Євою Браун, попри публічні заклики до німців створювати великі сім’ї. Адольф Гітлер Професор Бретт Кар із Тавістокського інституту медичної психології зауважує, що "якщо молодий Гітлер піддавався глузуванню через статеві особливості, це могло залишити глибоку психологічну травму, яка згодом вплинула на його особистість і поведінку". Архіви особистого лікаря Гітлера, Теодора Морелла, також свідчать про часті ін’єкції тестостерону, які диктатор отримував протягом багатьох років. У записі від 24 січня, наприклад, зазначено дозу у 25 міліграмів. Це може свідчити, що фюрер намагався компенсувати гормональний дефіцит, спричинений синдромом Каллмана. За даними NHS, цей синдром належить до рідкісних генетичних станів, які спричиняють неповне статеве дозрівання і репродуктивну незрілість. Він зустрічається приблизно одному з 30 000 випадків. Аналіз ДНК також показав, що Гітлер міг мати кілька нейродивергентних розладів. Тести показали, що у нього був вищий за середній ризик розвитку РДУГ, а також Гітлер входив до 1% людей з найвищим ризиком розвитку аутизму, біполярного розладу та шизофренії. Психіатр Майкл Фіцджеральд зауважив, що "це дуже складна суміш". На його думку, "Гітлер був один на мільйон, або, можливо, один на мільярд".
Джерело: comments.ua