Ймовірно, якщо розмова зайде про старий фільм «Чарівник країни Оз», то перше, що вирине у вашій пам’яті, — червоні рубінові туфельки Дороті — яку грала акторка Джуді Гарленд. Через культовий статус фільму, туфлі теж набули культового характеру, оскільки є однією з найвідоміших речей із кіно.

Коли 1939 року «Чарівник країни Оз» вийшов, він став одним із найдорожчих фільмів того часу, оскільки Metro-Goldwyn-Mayer витратила 3 ​​мільйони доларів на цю картину (з урахуванням інфляції — це близько 70 мільйонів доларів на 2025 рік). Під час виробництва чималі кошти виділялися і на костюми, тому головна героїня мала чимало запасних пар взуття, хоча точна їхня кількість невідома. Зараз існує лише п’ять пар, які збереглися, оскільки протягом десятиліть студія не дуже дбайливо ставилася до реквізиту, не розуміючи цінності таких речей.

Туфлі були розроблені Гілбертом Адріаном, головним художником із костюмів Metro-Goldwyn-Mayer і розшиті лелітками, яких на кожну туфлю використовувалося близько 2300 штук. Також туфлі прикрашали невеликі банти з камінням. Вартість пари на той час була близько 15 доларів.

Оскільки студія не дуже дбала про реквізит, то працівники часто залишали його собі на згадку. Одним із таких людей був костюмер Кент Ворнер. Якось 1970 року, допомагаючи розбирати реквізит, щоб виставити на аукціон, який збиралася провести компанія, щоб розпрощатися з «мотлохом», він знайшов червоні туфлі, які були давно забуті в підвалі відділу костюмів. Ворнер віддав працівникам студії лише одну пару, а решту приховав і забрав собі. Деякі з туфель він продав багатим колекціонерам, а також одну пару своєму знайомому Майклу Шоу за 2500 доларів, який потім передав придбання до музею Джуді Гарленд у невеликому містечку Гранд-Рапідс. Саме в цьому місці з кінореліквією і сталася неймовірна детективна історія, йдеться у виданні The Washington Post. І щоб повернути ці туфельки додому, знадобилося набагато більше, ніж три клацання підборами.

Туфлі виставлялися в музеї від 1989 року і ніяк не охоронялися, тим паче, що відвідувачів там було дуже мало. Злочин — крадіжка туфель — стався проти ночі на 28 серпня 2005 року. Те, що червоні туфлі зникли, робітниця музею виявила вранці, коли прийшла на роботу. Дивувало те, що в музеї було чимало інших експонатів, але злодії їх не взяли — очевидно, вони прийшли спеціально за туфельками.

Не було жодних зачіпок, хто б міг вкрасти цінну річ. Поліцейські знайшли лише один доказ — маленьку червону лелітку, яка відпала від вкрадених туфельок і лежала на підлозі музею.

Крадіжка століття, а саме такою вона і була для маленького містечка Гранд-Рапідс, також стала приводом для пліток, адже всі підозрювали одне одного, а також працівників музею. З’явилося кілька версій події і однією з них була така, що Майкл Шоу сам спланував крадіжку, щоб отримати страхові виплати, а інша стверджувала, що туфлі вже на дні річки в контейнері.

Так тривало роками, справа передавалась різним слідчим. Але одного разу 2017 року до відділення поліції надійшов дзвінок. Загадковий чоловік сказав, що він є посередником, який хоче допомогти повернути туфельки законному власнику, але за винагороду. Слідчий попросив у цієї людини фото туфель і за надісланим знімком зміг відстежити GPS-координати відправника. Потім на зв’язок із детективом вийшов адвокат, який представляв цього таємного посередника. У результаті адвокат допоміг повернути туфлі — приніс їх у пакеті, але, де він їх узяв, не повідомлялося. Знахідку відправили на експертизу, яка показала, що туфлі справжні — до 1920-х лелітки виготовляли з желатину і лише до 1940-х їх навчилися робити із пластику. А ось лелітки на вкрадених туфлях — щось середнє: желатинова основа зверху вкрита шаром нітроцелюлози. Підробити такі лелітки практично неможливо.

Поліція та ФБР так і не розкрили, як саме вони вистежили туфлі.

Під час слідства виявилося, що викрадачем був мешканець Гранд-Рапідса Террі Джон Мартін. На момент винесення вироку на початку 2024 року він був єдиним винним. Згідно з заявами прокурорів, які опублікував The New York Times, Мартін зламав двері музея та вкрав туфлі. Він вважав, що вони були прикрашені справжніми рубінами, які міг би зняти і продати на чорному ринку. Але план провалився, коли він зрозумів, що каміння було зроблене зі скла.

Після того, як Мартін зрозумів, що рубіни несправжні, він віддав туфлі своєму старому спільнику. Адвокат повідомив, що Мартін більше ніколи не чув про цю людину. Мартін відмовився назвати когось ще, хто був вплутаний у крадіжку.

Але нібито було виявлено ще одного спільника — чоловіка на ім’я Джеррі Гел Салітерман, але він помер до того, як його справу було розглянуто в суді і суддя відхилив висунуті проти нього звинувачення.

Головний обвинувачений Джон Мартін визнав себе винним і отримав один рік умовно, а також постанову про виплату близько 23 000 доларів музею Джуді Гарленд, який пограбував. На момент винесення вироку Мартін був дуже старою і хворою людиною і доживав життя в госпісі.

2024 року рубінові туфельки виставили на продаж на аукціоні Heritage Auctions. Їх продали за рекордну суму — 28 мільйонів доларів. З урахуванням податків та зборів туфельки було продано за 32,5 мільйона доларів. Хто їх купив — не розголошувалося.

Джерело: тсн