Останніми роками дедалі популярнішим стає соло-туризм, причому особливо подорожувати наодинці подобається жінкам. У такий спосіб туристки отримують можливість відволіктися від рутини і пізнати себе, а також відкритися новим враженням і знайомствам.

Однак досвідчена мандрівниця Кеті Лемон, яка роками їздила у відпустку абсолютно сама, у розмові з Business Insider зізналася, що згодом вона розчарувалася в такому варіанті відпочинку, бо почала почуватися самотньою та безглуздою.

"Більшу частину мого третього десятка подорожі були основною складовою моєї особистості. Я не просто любила відпустку, я була мандрівником – тим, хто живе з рюкзаком за спиною, обирає місця призначення за їхньою віддаленістю від уторованих доріг і каже "так" практично всьому, що здається пригодою. Тому, коли минулого літа у віці майже 29 років я почала відчувати себе трохи застряглою, я зробила те, що раніше завжди працювало: зібрала сумку, забронювала квиток в один кінець і поїхала", – розповіла Кеті.

Вона зізнається, що її перші кілька тижнів у Коста-Ріці були ідеальними, проте через якийсь час вона зрозуміла, що абсолютно нічого не відчуває.

"Коли мені було трохи більше 20, подорожувати наодинці було хвилююче. Це змушувало мене жити справжнім моментом. Кожен день був інтенсивним курсом самостійності: вивчення розкладу автобусів, куштування найнезвичайнішої вуличної їжі, яку я могла знайти, і знайомство з незнайомцями, які вже до вечора здавалися мені старими друзями. Тепер подорожі здавалися мені просто втечею. Я не відкривала для себе нічого нового. Я не росла. Мені навіть було нецікаво, де я перебуваю", – продовжила ділитися одкровеннями мандрівниця.

Вона зізналася, що навіть почала сумувати за речами, про які раніше ніколи не замислювалася: знайомі обличчя, справжня міцна дружба на роки, улюблена кав'ярня, де бариста заздалегідь знає її замовлення, та плани, які простягаються далі за наступний рейс.

"Протягом багатьох років рух давав мені розраду. Поки я був у русі, мені ніколи не доводилося думати над складнішими питаннями: Чого я насправді хочу? Яке життя я намагаюся побудувати? Подорож дала мені так багато, але вона також стала відволікаючим фактором. Найважчим було усвідомлення того, що мені насправді потрібно – те, що лякало мене найбільше – залишатися на одному місці досить довго, щоб побудувати щось справжнє", – резюмувала дівчина.

Водночас вона додала, що подорожі завжди будуть важливою частиною її життя, але вона більше не розглядає їх як відповідь на всі питання.

Джерело:  УНІАН