Щоб навчитись говорити красиво українською мовою, варто позбутись в першу чергу слів-паразитів.

До них відносять русизми.

Gazeta.ua пропонує 10 найуживаніших русизмів, які слід назавжди викреслити зі свого лексикону попри те, що дуже важко від них відмовитись.

Як всігда - як завжди. Це значить, що все нормально або хоч як більш-менш.

Не приймай близько до серця - Не бери близько до серця.

Вибачаюсь - російською кажуть "извиняюсь". Українською — "перепрошую", "вибачте мені", "даруйте", "пробачте". До того ж слово "вибачаюсь" містить колишній займенник "-ся", що був формою від себе — миюся, чешуся. Тож ті, хто кажє "вибачаюсь", ще й ніби вибачаються самі перед собою.

В кінці кінців. Ще одна підступна калька з російської "в конце концов". Правильно говорити "зрештою", "врешті-решт" або "кінець кінцем".

Замерз, замерзла. Залиште в спокої те суржикове "замерзла", яким користуються східні сусіди. Людина не перетворюється на крижану скульптуру, не загинула від холоднечі. Тому слово "замерзла" тут недоречне. Коли людині дуже холодно, варто вживати слово "змерзла", "змерз".

Батюшка і матушка. Так часто називають священика з дружиною. Це помилка, адже "батюшка" і "матушка" — це російські слова. Відповідники українською мовою — піп і попадя, панотець і паніматка. На жаль, через атеїстичну пропаганду в СССР слово "піп" набуло негативного забарвлення і у звертанні до священика нині не використовується. Натомість буде коректно сказати "отець", "панотець", "отче".

Халатне відношення – недбале ставлення (наприклад, до роботи)

Зробити пропозицію – освідчитися.

Незабудки - квіти "Люби мене".

Перчатки - рукавиці або рукавички.

Джерело: Gazeta.ua