До розмови долучилися бібліотекарі, старшокласники, представники сфери культури та освіти, медіа.

Директорка бібліотеки Галина Дойкова говорила про те, як змінюються бібліотеки разом із суспільством. Особливого значення їхня робота набуває в умовах повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну: бібліотеки залишаються не лише місцями збереження знань і культурної спадщини, а й просторами спілкування, підтримки, волонтерської допомоги та соціальної стійкості громади.

У час, коли війна щодня змінює життя українців, бібліотеки допомагають зберігати зв’язок поколінь, українську історичну пам’ять і нашу культурну ідентичність. Тут можна знайти потрібну інформацію, поспілкуватися, зустріти однодумців, просто побути серед людей і відчути підтримку.

Вже другий рік поспіль в цей день кандидатка педагогічних наук, старша наукова співробітниця Національної академії педагогічних наук України, завідувачка сектору науково-аналітичної обробки та поширення інформації НАПН України, головна редакторка газети «Освіта і суспільство» Лідія Ткаченко передає до бібліотечного фонду монографії вчених НАПН України. Цього року це праці академіків Володимира Мельниченка та Георгія Філіпчука, члена-кореспондента НАПН України Василя Ткаченка. Серед видань — дослідження з історії України, культури, освіти та постаті Тараса Шевченка.

Такі зустрічі вже стають доброю традицією. Минулого року фонд бібліотеки поповнили п’ятитомне видання вибраних праць академіка Василя Кременя, близько десяти книжок Володимира Мельниченка та колективна монографія про Григорія Сковороду.

Говорили й про читання в час стрімкого розвитку цифрових технологій та штучного інтелекту. Адже інформацію сьогодні можна отримати за секунди, але глибоке читання залишається важливим для формування власного мислення, вміння аналізувати, осмислювати й робити висновки.

І сьогодні, говорячи про мирне життя громади, про можливість працювати, навчатися, читати книги та зустрічатися у бібліотеці, ми маємо пам’ятати, кому завдячуємо цією можливістю.

Щира вдячність нашим Силам безпеки та оборони України — військовим, правоохоронцям, рятувальникам, усім, хто щодня захищає Україну, Ізмаїл і кожного з нас. Саме завдяки їхній мужності ми можемо берегти своє місто, культуру, освіту, бібліотеки та наше звичайне життя.

Дякую нашим бібліотекарям за щоденну працю, любов до книги та людей. Дякую всім, хто підтримує Ізмаїльську бібліотеку і допомагає поповнювати її фонди.

Разом – до Перемоги!