Ігор Андрєєшин народився 28 березня 1987 року в Ізмаїлі. Був старшим сином у родині. Навчався у школі №2, після її закінчення вступив до професійного училища №7, де здобув фах столяра. Працював за спеціальністю, згодом опанував будівельну справу.

Ігор був працьовитим, відповідальним і доброзичливим. Мав «золоті» руки, добре розбирався в техніці, любив автомобілі. За охайність і любов до порядку побратими дали йому позивний «Чистюля».

Важливе місце в його житті посідала родина. Ігор був турботливим сином, братом, другом і батьком. Особливо цінував час із сином: разом вони грали, майстрували та ходили на риболовлю. Він завжди допомагав близьким, був для родини надійною опорою.

Ігор захоплювався спортом — займався боксом і боротьбою, грав у футбол. Любив риболовлю, автомобілі та сучасну музику.

В умовах повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну він долучився до лав Збройних Сил, щоб захистити від ворога майбутнє власного сина та рідної країни.

Військову службу проходив на посаді старшого стрільця 1-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу 6-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону.

Побратими згадують його як чуйного, принципового та відповідального воїна, людину слова і честі. Він користувався повагою серед товаришів по службі та до останнього залишався вірним військовій присязі.

Останній зв’язок із рідними був 18 грудня 2024 року. Тоді Ігор повідомив, що його підрозділ вирушає на передові позиції.

Понад півтора року його рідні чекали на звістку: від 6 січня 2025 року Ігор вважався зниклим безвісти. Відповідно до постанови про ідентифікацію особи 10 серпня 2026 року офіційно встановлено факт його загибелі.

6 січня 2025 року поблизу населеного пункту Погребки Суджанського району Курської області РФ солдат Ігор Андрєєшин загинув унаслідок штурмових дій противника, мужньо виконуючи військовий обов’язок.

Ізмаїльська громада висловлює щирі співчуття родині, близьким, друзям і побратимам Ігоря Олеговича Андрєєшина. Його загибель — непоправна втрата для всіх, хто його знав і любив.

Поховають Захисника України на Алеї Слави Нового кладовища Ізмаїла.

Пам’ять про солдата Ігоря Олеговича Андрєєшина назавжди залишиться у серцях його рідних, друзів, побратимів і земляків — як про люблячого батька, турботливого сина та мужнього Воїна, який віддав життя за свободу і незалежність України.

Вічна Пам’ять і Вічна Слава Захиснику України!