На написання цього матеріалу мене наштовхнув архівний документ ХІХ ст., в якому згадувалося, що в Ізмаїльському повіті було село Тропокло. Чесно кажучи, з цією назвою я ніколи не зустрічався. Цікавість спонукала мене на невелике дослідження, про результати якого я хочу вам розповісти.

В одному з історичних джерел я зустрів такі відомості. Після Адріанопольського миру, у період 1829-1832 рр. у Буджаку оселилося 6098 сімей із Болгарії, і було створено 26 нових болгарських колоній. Саме в цей час тут були засновані нові колонії, такі як Тропокло, Кулевча, Камчик, Новокарагач та інші.

Далі мені зустрілася згадка про те, що в період входження південної Бессарабії до складу Молдовського князівства (1856-1878 рр.) влада обіцяла місцевим колоністам збереження всіх пільг, якими вони користувалися в Російській імперії. Однак наприкінці 1860 р. молдовським урядом було введено рекрутську військову службу, від якої до того населення чоловічої статі було звільнено. Через це почалося масове переселення болгарського населення в інші регіони Російської імперії. Багато болгарських сіл зовсім спорожніли (у тому числі виявилося і село Тропокло). На місце болгар прийшли етнічні українці, нащадки яких живуть у селі і сьогодні.

Ще один слід я виявив у метричній книзі Свято-Архангело-Михайлівської церкви у селі Новокарагач 3-го округу Ізмаїльського повіту за 1890р., де згадується паства прилеглих до храму сіл Новокарагач, Тропокло, Мартаза та інших. Словом, орієнтири, де шукати невідомий мені населений пункт, були знайдені, оскільки багато з перерахованих вище сіл до сьогодні зберегли свої історичні назви. Так я на карті виявив шукане. Щоправда, виявилося, що село Тропокло змінило свою назву на Трапівку.

Декілька слів про історію села Трапівка. Воно виникло 1830 р. на місці колишнього татарського аулу Кабурга Татар. Заснували його болгарські переселенці. Після російсько-турецької війни 1828-1829 рр. багато сімей з Болгарії емігрували до Бессарабії разом з відступаючими російськими військами. Були серед них і мешканці болгарського села Трапоклово (Трапокло) та навколишніх сіл. Більшість поселенців (53 сім'ї з Трапоклово) спочатку оселилася в селі Золокари (сучасний Лиман), а пізніше заснувала по сусідству село Тропокло (сучасна Трапівка).

Нині це село Лиманської сільської громади Білгород-Дністровського району. За переписом населення України 2001 р. у селі мешкало 1057 осіб. За розподілом мови понад 90% його мешканців були українцями, а болгар тут залишилося лише 1%.

А звідки з'явилася така дивна для нашого вуха назва цього населеного пункту? Оскільки засновниками села були етнічні болгари, я запитав про це свою колишню колегу, в венах якої тече болгарська кров. Точного перекладу вона не назвала, але припустила, що топонім може сягати болгарського слова «тропнем» («ми стукаємо»). Втім, мені зустрілася і така версія: у перекладі з татарської мови «тропокло» означає «обрыв».

Ще одна цікава деталь. Серед відомих уродженців із села – наш видатний земляк Володимир Деонісович Відобора (1941-2017) – Герой України, колишній народний депутат, Заслужений працівник сільського господарства України, екс-голова правління АТЗТ АК «Свобода» (с. Стара Некрасівка). Я пишаюся тим, що особисто був знайомий з цією чудовою людиною.

Так, ось ще. Одне з геологічних утворень, так звана Алібейсько-Трапівська площа, розташовано між селом Трапівка та озером Алібей. На думку фахівців, у цій місцевості приховані значні запаси нафти та газу. Хто знає, може ці багатства надалі послужать мешканцям Трапівки?!