Валерій народився в Ізмаїлі. Навчався у загальноосвітній школі №14, після дев’ятого класу вступив до професійного училища №38, де здобув фах кухаря. Утім, більшу частину свого життя присвятив будівельній справі — працював в Ізмаїлі, Одесі та всюди, де були потрібні працьовиті руки. Він був людиною праці, відповідальною та щирою. Любив риболовлю, цінував родину, був турботливим сином і братом.

Після початку повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну долучився до лав Збройних Сил нашої Держави. Спочатку опановував військову справу сапера, згодом був переведений до мінометного підрозділу. Служив на гарячих напрямках бойового протистояння російським окупантам, брав безпосередню участь у бойових діях, мав статус учасника бойових дій.

Навіть у найважчі моменти залишався відданим побратимам і Батьківщині. Приїздив у відпустку, щоб провести в останню путь матір… Сподівався, що після Перемоги повернеться в батьківський дім, аби облаштувати його та будувати власне щастя.

Вірний Військовій присязі на вірність Українському народу, матрос Валерій Валерійович Феденков загинув поблизу населеного пункту Добропілля Покровського району Дніпропетровської області, мужньо виконавши свій військовий обов’язок і віддавши за право кожного з нас на мирне майбутнє найдорожче, що має людина, — власне життя.

Громада Ізмаїла, Ізмаїльська міська рада та її виконавчий комітет висловлюють щирі співчуття родині та близьким загиблого Захисника.

Розділяємо Ваш біль...

Світла памʼять про Валерія Валерійовича Феденкова назавжди залишиться в наших серцях...

Номер обслуги 1-го мінометного взводу мінометної бригади 3 батальйону морської піхоти матрос Валерій Валерійович Феденков буде похований в Ізмаїлі на Алеї Слави Нового кладовища.

Вічна Пам’ять і Вічна Слава Українському Воїну!