Перша українська Конституція Пилипа Орлика була прийнята 5 квітня 1710 року (за старим стилем, іноді вказують 16 квітня за новим) біля міста Бендери (нині Молдова) на зборах козацтва.

Цей документ, написаний після смерті гетьмана Івана Мазепи і відомий як «Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького» між новообраним гетьманом Пилипом Орликом, козацькою старшиною та запорожцями, обмежував гетьманську владу та закладав основи демократії.

Його співавторами разом із Орликом стали сподвижники гетьмана Г. Герцик та А. Войнаровський.

Основні тези Конституції:

проголошувала незалежність України (Малої Русі) від Московського царства;

вперше в Європі закладала ідею поділу влади на законодавчу (Генеральна Рада — парламент), виконавчу (гетьман) та судову;

встановлювала кордони України згідно зі Зборівським договором 1649 року.

Конституція складена латинською та староукраїнською мовами. Оригінал українською мовою знайдено в Москві, а латинський варіант зберігається у Швеції.

Конституція Пилипа Орлика вважається однією з найперших конституцій у світі (прийнята раніше, ніж Конституція США 1787 р. чи Франції 1791 р.) і символізує високий рівень правової думки тогочасної України. Документ став основою розвитку українського конституціоналізму нової та новітньої доби і визначною історичною пам'яткою української та європейської політичної думки XVIII століття.

Джерело: Ізмаїльська районна державна адміністрація