У сучасному світі тисячі дітей потребують не просто даху над головою, а тепла, турботи й відчуття, що вони комусь по-справжньому потрібні. Саме тому сімейні форми виховання є настільки важливими – вони дають дитині те, чого не може забезпечити жоден заклад: любов і турботу.

Сьогодні розкажемо вам історію шановних Людмили та Олексія.

Після того, як рідна донька виросла, в Олексія з’явилось бажання допомогти дітям, що цього потребують найбільше. Спочатку це було хвилююче і навіть трохи страшно: новий досвід, відповідальність, невідомість. Але бажання допомогти переважило всі сумніви. Людмила, в свою чергу, всебічно підтримала чоловіка в бажанні допомогти тим, хто цього потребує, так була створена прийомна сім’я подружжя Кучеренко.

Першою до них в сім’ю на виховання потрапила 8-річна дівчинка, а через 2 роки – 11-річний хлопчик. Це були травмовані діти, які не довіряли дорослим, їм потрібен був час для відновлення та відбудови довіри до дорослих та навколишнього світу. Людмила та Олексій не поспішали – вони просто були поруч, підтримували, слухали, любили цих дітей та створювали безпечний простір. Минали місяці і дітлахи змінювалися: почали усміхатися, знайшли друзів у школі. Для прийомних дітей це стало початком нового життя, де є турбота, підтримка і віра в себе.

Діти вже виросли, працюють, створили свої сім’ї, але Людмила з Олексієм вирішили не припиняти функціонування своєї прийомної сім’ї, незважаючи на воєнний стан та виклики сьогодення. Так в їх родині з’явилися ще два хлопчики з травматичним минулим, які пережили зраду близьких людей. Прийомні батьки з великою любов’ю та терпінням, використовуючи індивідуальний підхід до кожної дитини намагаються відновити дитячу довіру до оточуючих, створюють атмосферу безпеки та любові і цей процес вимагає в них часу, терпіння та розуміння кожної дитини.

Людмила та Олексій створюють не просто побутові умови, а повноцінне середовище для розвитку особистості: забезпечують доступ до освіти, медичних послуг, підтримують участь в гуртках, духовне та емоційне зростання. Вони допомагають дітям відчути себе частиною родини та знайти своє місце у світі.

Головна проблема, яку вирішують ці прийомні батьки — це створення умов для всебічного розвитку дитини, її відновлення після психологічних травм, формування життєвих навичок, інтеграція в родину та підготовка до повноцінного, самостійного життя. І цей щоденний внесок неоціненний – не тільки для конкретних дітей, а й для суспільства загалом. Прийомне батьківство – це не про ідеальність, а про готовність любити, приймати і бути поруч, навіть коли непросто.

За останні роки в Україні зросла кількість дітей-сиріт і тих, хто залишився без батьківського піклування. Одним із головних досягнень Вилківської міської громади — поступове впровадження сімейних форм виховання замість розміщення дітей в заклади цілодобового перебування. Прийомна сім’я Кучеренко – яскравий приклад успішної реалізації реформи на практиці.

Щиро дякуємо Вам за увагу та підтримку дітлахів, що потребують цього найбільше!

Сімейні форми виховання – це шанс змінити долю дитини. Якщо у Вас виникло бажання створити місце, де починається справжнє дитинство, можете звернутися до служб у справах дітей за місцем Вашого проживання. Також можна звернутися до служби у справах дітей Ізмаїльської районної державної адміністрації за адресою пр. Незалежності 62, каб.113.

Джерело: Ізмаїльська районна державна адміністрація