Саф’янівська громада попрощалася з полеглим Захисником України Віталієм Попою
У понеділок, 12 січня, Саф’янівська громада пережила день глибокої скорботи. До рідного села Вишневе на щиті повернувся Захисник України — Віталій Васильович Попа. Його повернення додому стало болісним нагадуванням про ціну, яку українці платять за свободу та незалежність.
Віталій Попа народився 4 червня 1992 року в багатодітній родині, був наймолодшою дитиною. Навчався у Першотравневському закладі загальної середньої освіти, нині — Вишневському ЗЗСО. Після закінчення школи здобув професію електрогазозварника та працював на Ізмаїльському судноремонтному заводі. Односельці згадують його як спокійну, щиру та працьовиту людину, яка завжди тримала слово й не уникала відповідальності.
З початком повномасштабного вторгнення росії Віталій без вагань став на захист України. Він проходив службу у складі 17-ї прикордонної застави, згодом — у 15-му прикордонному загоні «Сталевий кордон». Брав участь у бойових діях, обороняв Вовчанськ, виконував складні завдання на передових позиціях. Старший солдат, інспектор прикордонної служби першої категорії, старший радіоцентру, телеграфіст групи управління вогнем — на цих посадах він проявив відданість присязі та мужність. За службу був нагороджений державними та відомчими відзнаками, мав статус ветерана війни.
25 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в ході штурмових дій на території Курської області зв’язок із військовослужбовцем обірвався. Протягом 468 днів Віталій Попа вважався зниклим безвісти. Для родини це були місяці тривоги, очікування та надії, яка не згасала до останнього.
Зустріч Героя відбулася живим коридором при в’їзді до Вишневого. Рідні, друзі, побратими, односельці, представники місцевої влади стали навколішки, тримаючи державні прапори та квіти. У мовчазній шані громада віддала останню подяку своєму Захисникові. Прощання відбулося біля рідної оселі, а згодом у церкві, де за загиблого воїна підносили молитви.
Поховали Віталія Попу на місцевому кладовищі — у рідній землі, за яку він віддав життя. У нього залишилися мати, сестра, брати, які нині також боронять Україну, а також племінники та племінниці, для яких він назавжди залишиться прикладом честі й мужності.
