У ніч на Івана Купала (з 23 на 24 червня) 1913 року на курорті Вовчок (сучасне с. Приморське) Ізмаїльського повіту можна було спостерігати незвичну картину. Подробиці – далі.

Як відомо, ніч на Івана Купалу заповнена обрядами, пов'язаними з водою, вогнем та травами. Основна частина купальських обрядів провадиться вночі. Вважалося обов'язковим до свята викупатися до заходу сонця: на півночі – частіше у лазнях, а на півдні – у річках та озерах.

Але повернемося на Вовчок. Випадкові свідки подій понад вікової давності згадували, що пізньої ночі на пустельний берег моря на підводах з'їхалися десятки людей. Це були жителі акерманських сіл із дружинами та дітьми. Перед сходом сонця всі вони роздяглися догола, а потім, прикрасившись гілками дерев, польовими квітами і обернувшись до моря, стали співати пісні і вимовляти молитви, супроводжуючи їх земними поклонами.

Потім хлопці та дівчата хороводом пустилися в пляс. Як тільки з'явився перший промінь сонця, всі, хто прибув, кинулися в море. Викупавшись, вони одночасно поспішили на берег і, швидко одягнувшись, роз'їхалися в різні боки.

Про цю подію мені відомо з короткої нотатки, надрукованої в одній із бессарабських газет 1913 року.

Ігор ОГНЄВ