Наприкінці літа та восени відбувається сезонна міграція гризунів.  Миші й пацюки масово переселяються ближче до людей, шукаючи місця для зимівлі, де є тепло та їжа. Вони селяться у будинках, підвалах, зерносховищах та складах, де живуть до весни. Це створює додатковий ризик поширення особливо небезпечних інфекційних хвороб: лептоспірозу, лістеріозу, туляремії та інших збудників інфекційних захворювань, які передаються через харчові продукти й воду, забруднені сечею і фекаліями інфікованих гризунів, а також через їхні укуси. Про це у Фейсбук попереджають лікарі КНП Саф’янвської сільської ради «Центральна районна лікарня».

Лептоспіроз – найнебезпечніша та найпоширеніша з цих хвороб. Це небезпечне інфекційне захворювання, спільне для людей і тварин, яке залишається найбільш поширеною природно-вогнищевою інфекцією в Одеській області. Через географічні та кліматичні умови, велику кількість річок та водойм в регіоні сформувались стійкі природні та антропургічні осередки інфекції. Загалом в області визначено 33 епізоотичні території. У нас в Ізмаїльському районі також є природні осередки лептоспірозу: це селище Катлабуг Катлабузької ТГ, с.с. Озерне, Ст. Некрасівка, Кислиця, Броска Саф’янівської ТГ, м. Кілія, м. Вілкове та с. Приморське Вилківської ТГ.

Та якщо за останні 3 роки (з 2022 по 2024 роки) в районі випадки не реєструвались (востаннє поодинокі випадки були зареєстровані у 2021 році), то вже в 2025році зарєєстровано 3 випадки лептоспірозу: в м. Ізмаїл, Саф’янівської ТГ та м. Вилкове.

Лептоспіроз – хвороба з високою летальністю (до 20% випадків лептоспірозу може закінчуватись смертю хворої людини. Уражає кровоносні судини, печінку, нирки, м’язи, може викликати серйозні ускладнення, зокрема менінгіт, міокардит чи легеневу кровотечу.

Збудник лептоспірозу передається контактним шляхом через слизові оболонки та шкірні покриви. За симптомів лептоспірозу потрібно негайно звернутися до сімейного лікаря, щоб як найраніше почати специфічне бактеріальне лікування – інакше сильно зростають шанси розвитку тяжких ускладнень. Додаткова небезпека лептоспірозу криється у тому, що 90% випадків починається з неспецифічних симптомів, таких як температура 39–40°C та почервоніння очей. Але є і більш характерна симптоматика:

• сильні болі в м’язах, особливо в литках, що посилюються під час пальпації (обмацування);
• порушення згортання крові;
• геморагічний синдром (патологічна кровоточивість);
• пожовтіння очей і шкіри через один-два тижні інкубаційного періоду (за жовтяничної форми хвороби).

Сезонний пік захворюваності на лептоспіроз припадає на серпень, вересень, пов’язаний з заготовкою сіна, польовими роботами, рибалкою, і жовтень – з настанням похолодання та сезонною міграцією гризунів в оселі людей. На рівень захворюваності, безумовно, впливає чисельність мишовидних гризунів, рівень якої залежить, як від природних факторів (наявність кормової бази, стації проживання), так і масштабів проведених дератизаційних заходів, які на сьогодні, в умовах військових дій проводяться вкрай недостатньо.

Як відбувається зараження?

Найчастіше резервуаром збудника лептоспірозу в Україні є сірі щурі та польові миші. Також переносниками інфекції можуть бути бабаки, собаки, велика рогата худоба, свині та коні. Лептоспіроз передається через укус гризуна, травмовану шкіру (порізи), слизові оболонки або під час споживання забруднених сечею інфікованих тварин їжі (молоко, м’ясо) чи води, купання, риболовлі, догляду за хворими тваринами.

Основний шлях – проникнення лептоспір в організм людини – через ушкоджену шкіру на слизовіх оболонках людини. Від людини до людини хвороба не передається, за винятком вродженої інфекції та грудного вигодовування.

Разом із тим, є професійні групи з підвищеним ризиком зараження – люди, які працюють з тваринами або на природі, зокрема тваринники, меліоратори, працівники м’ясокомбінатів, робітники очисних споруд і каналізації, мисливці, рибалки, шахтарі.

Профілактика лептоспірозу:

1. Підтримуйте чистоту в будинку та на подвір’ї, не залишайте сміття та залишків їжі.

2. Захищайте житло від гризунів:

• замуровуйте щілини в стінах;
• ставте сітки;
• використовуйте пастки або родентициди (засоби від гризунів), безпечні для інших тварин і людей.

3. Зберігайте продукти в закритих контейнерах.

4. Пийте лише кип’ячену або бутильовану воду.

5. Добре термічно обробляйте продукти тваринного походження.

6. Мийте руки з милом після контакту з тваринами, землею, та після знаходження в підземних укриттях.

7. Обов’язково перед вживанням овочів й фруктів добре промивайте їх проточною водою.

8. Не купайтеся у водоймах: зі стоячою водою, поблизу пасовищ. Після купання у річці чи озері прийміть душ. Якщо маєте порізи, обробіть їх антисептиком.

9. Щороку вакцинуйте собак і худобу (велика і мала рогата худоба, коні, свині тощо) проти лептоспірозу.

Проблема боротьби та профілактики з лептоспірозом є не тільки медичною і ветеринарною, а й загальнодержавною. Велика роль у досягненні епідемічного благополуччя з лептоспірозу належить профілактичним заходам, які проводяться усіма зацікавленими службами: ветеринарної медицини, комунального, лісового, мисливського господарств, поліції, закладами охорони здоров`я, а також місцевими органами виконавчої влади.

Тільки сумісними діями усіх зацікавлених служб та відомств, свідомості людей можливе недопущення випадків особливо небезпечного та смертельного захворювання лептоспірозом людей.

Ни нехтуйте своїм здоров’ям!

Будьте здорові!

«Прошу звернути звернути увагу на дані рекомендації.

Доволі нечасте захворювання, але останнім часом збільшується кількість хворих на лептоспіроз.

Лікарі та епідеміологи повʼязують ріст захворюваності з ймовірним контактом з гризунами під час перебування в пристосованих сховищах, підвалах та підземних укриттях.

Будьте здорові!» – додає головний лікар закладу Олег Садковський.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: Південь сьогодні