Йому було 28. Він був єдиним сином.

Олександр пішов добровольцем захищати Україну після деокупації рідного Тростянця. Пройшов найважчі напрямки. Загинув у бою.

Його мама залишилась зовсім одна. Вони жили тільки вдвох. Вона жила цим сином. Він був для неї всім — родиною, опорою, сенсом. І зараз її єдине бажання — вшанувати його пам’ять. Це останнє, що вона може зробити для нього.

Мама просить лише одного — підписати петицію про присвоєння звання Героя її єдиному сину.

Для неї це не просто підпис. Це шанс зберегти пам’ять. Це все, що в неї залишилось.

Будь ласка, підпишіть.

Просимо максимального розголосу

Джерело: Ізмаїльський історико-краєзнавчий музей Придунав'я