Медикині Національної гвардії України доводять, що сила духу, витривалість та професіоналізм не мають статі. Їхня робота – це не лише медицина, а й психологічна підтримка бійців. До повномасштабної військової агресії з боку рф пані Інна була медичною сестрою-анестезістом у перинатальному відділенні, допомагала народжуватись новому життю та рятувала жінок у критичних ситуаціях. Сьогодні – вона гвардійка, військова медикиня.

Анестезіст – професія, яка вимагає високої концентрації та холоднокровності. Пані Інна допомагала породіллям під час складних пологів, стабілізувала жінок у критичних станах.

Робота була виснажливою, але пані Інна любила її. Найбільше вона раділа моментам, коли після складного втручання в операційну заходив щасливий батько, а в його руках плакало врятоване немовля. За 14 років роботи медикиня спостерігала за багатьма доленосними моментами ізмаїльських родин.

Після початку повномасштабного вторгнення Інна вирішила долучитися до лав Національної гвардії України. «Я вважаю, що мій медичний досвід принесе найбільшу користь саме тут. Звісно,кожен з нас мріє про день, коли зможе повернутися до цивільного життя. І я мрію про те, коли мої руки знову допомагатимуть новому життю з’являтися на світ. Але поки, що я тут, і це моє місце, бо кожен має робити те, що вміє найкраще, заради нашої спільної перемоги», - розповіла військовослужбовиця військової частини 3058 Південного ОТО Національної гвардії України.