«УСІ» аналізує деталі цієї історії.

Завербував агента в невизнаному Придністров’ї

Як відомо з матеріалів справи, 48-річний Сергій Затика, маючи українське громадянство, станом на 2019 рік працював на так зване міністерство державної безпеки Придністровської молдавської республіки (ПМР) – сепаратистський регіон Молдови, який контролює Російська Федерація. Тоді Затика обіймав керівну посаду. Його звання було майор.

Перебуваючи в місті Григоріополь у Придністров’ї, Сергій Затиказапропонував українському громадянину співпрацю в інтересах держорганів ПМР, які фактично підконтрольні російським спецслужбам. Йдеться про збір інформації, яка становить держтаємницю України. Агент погодився. Він отримав оперативний позивний «Скіф».

Зокрема у 2019 році Затика ставив «Скіфу» завдання проникнути до кадрового складу управління Служби безпеки України в Одеській області, щоб дізнатись про агентурний апарат відомства. Після повномасштабного російського вторгнення на територію нашої країни придністровський майор Сергій Затика доручив «Скіфу» налагодити контакт з СБУшниками, щоб дізнаватись розташування на території Одеської області Збройних Сил України для знищення їх російськими військовими.

У свою чергу, «Скіф» також вербував агентів для створення інформаційної мережі в Україні, збору чутливої інформації й передачі її Затиці та не тільки. Наприклад, з 2022 року він «обробляв» одну з співробітниць одеської Служби безпеки. Схоже, саме вона у 2023 році і здала держзрадників з ПМР – Затику та «Скіфа», – «погодившись» виконувати їхні завдання, однак попередивши заздалегідь про це українські спецслужби. Як винагороду співробітниця СБУ попросила у «Скіфа» гроші в розмірі 1000 доларів США та російський паспорт. При цьому придністровським спецслужбам вона навмисно передавала хибні дані, тож завдати шкоди російські військові українським захисникам не могли.

А хто такий цей «Скіф»?

Брав участь у подіях 2 травня в Одесі

Завербованим у 2019 році Сергієм Затикою агентом, схоже, був громадянин України родом з придністровського міста Тирасполь Олександр Суханов. Наприкінці 2023 року Приморський районний суд Одеси затвердив угоду про визнання винуватості Суханова в держзраді, призначивши йому покарання в вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Однак Суханов написав апеляцію. Наразі судовий процес ще триває. 

При цьому «Скіф»-Суханов намагався підірвати українську державність ще з 2014 року – він брав участь у подіях 2 травня в центрі Одеси на боці проросійських бойовиків. З 2015 року тривав судовий процес щодо масових заворушень у центрі міста, серед обвинувачених був і Суханов. Однак суд у 2017 році його виправдав.

Скриншот з реєстру судової влади

Як повідомляло видання «Думская», на початку 90-х Олександр Суханов брав участь у збройному конфлікті на боці придністровських проросійських сепаратистів. Після цього він служив у російському спецназі, у складі групи «Едельвейс» брав участь у війнах на території Ічкерії та Дагестану. На початку 2000-х оселився в Одесі, у 2005-му – отримав українське громадянство.

У 2014 році Олександр Суханов був «заступником коменданта» наметового табору на Куликовому полі поблизу Будинку профспілок, який організували проросійські активісти. 2 травня його разом із групою подільників затримали в ТЦ «Афіна», куди вони вдерлися під час сутичок на Грецькій площі. Після цього Суханов півтора року провів у СІЗО як обвинувачений у незаконному поводженні зі зброєю, але врешті суд відпустив його під домашній арешт. Після виправдального рішення суду Олександр Суханов поїхав у Придністров’я.

Примітно, що майбутній російський агент «Скіф», схоже, ще 31 грудня 2016 року намагався виїхати з України. Його затримали в прикордонному селі Йосиповка Захарівського району Одеської області за порушення правил перетину українського держкордону. В рюкзаці Суханова тоді знайшли 27 ножів і стартовий пістолет.

Повторно Олександра Суханова затримали 22 червня 2023 року в Одесі. А вже за декілька місяців розпочався судовий процес над придністровсько-російським агентом.

Продавався за гроші та обіцянки 

Примітно, що у Придністров’ї Олександр Суханов стикався з фінансовими складнощами, тож продавав свої «шпигунські» послуги не тільки Сергію Затиці. Про це відомо з матеріалів справи «Скіфа»-Суханова. При цьому за весь час співробітництва придністровського агента з Сергієм Затикою – з 2019 року – він начебто отримав грошову винагороду лише в розмірі 600 доларів США. Гроші надходили не відразу, а по 100 доларів.

Тож, шукаючи додаткове фінансування, Олександр Суханов поновив спілкування з проросійським активістом, який брав участь у русі «антимайдан» в Одесі у 2014 році. Йдеться про громадянина України, який перебуває в окупованому Криму та працює на російські спецслужби. Встановити його особу, на жаль, нам не вдалось, але відомо, що Приморським райсудом Одеси його визнали винним у діях, націлених на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади в Україні (ст. 109 КК України) та терористичному акті, що призвів до загибелі людей (ст. 258 КК України). Схоже, це події, пов’язані з масовими заворушеннями в Одесі 2 травня 2014 року. Вірогідно, судовий процес відбувся за відсутності фігуранта, який встиг втекти з України.

Він зацікавився пропозицією Суханова отримувати чутливу інформацію і поставив завдання розкрити місцезнаходження українських військовослужбовців в Одеській області. За це Олександр Суханов отримав від кримського куратора 10 тис. рублів на банківську картку, що на той час складало менше 5 тис. грн. Крім цього за подальшу співпрацю куратор пообіцяв включити Суханова у списки на отримання сертифікату на безкоштовне житло «после освобождения Одессы». Ще одна «плюшка», яку запропонував кримський куратор Суханову, – рекомендація щодо майбутнього прийняття на роботу в нову окупаційну адміністрацію міста або в «фінансову орбіту».

А що ж Сергій Затика?

Інформацію та гроші передавали автобусом

Після «вербовки» Сухановим-«Скіфом» співробітниці СБУ Затика начебто почав отримувати цікаву йому інформацію. Як встановило слідство, гроші за виконану роботу «завербована агентка» з українських спецслужб отримала через водія автобусу сполученням «Кишинів – Одеса». Так, у лютому 2023 року їй відправили конверт з 500 доларами США. З записів негласних слідчих дій відомо, що придністровські куратори української «агентки» просили її сфотографуватись із конвертом з грошима:

«Привет. Посылка поехала. Прибывает на Старосенную примерно в 14.00. Белый конверт с твоим именем и номером телефона. Пожалуйста, при получении отпишись. И, если можно, сделай фото конверта в твоих руках».

До речі, такий спосіб передачі грошей видається цілком реалістичним. Ба більше, зовсім нещодавно – вже під час повномасштабної війни – через водії автобусів гіпотетично можна було передавати гроші чи речі навіть з РФ до України. Й навпаки. Адже, наприклад, відомий молдавський первізник «Галтранс» активно працює не лише на українському ринку, а й одночасно, декілька років тому, працював і на російському ринку. Що підтверджують відгуки про цю компанію в російському пошуковику «яндекс».   

Принаймні ще у 2024 році молдавський перевізник «Галтранс» працював не тільки в Україні, а ще й у РФ

Але повернемось до Сергія Затики. Після затримання в Одесі Олександра Суханова влітку 2023 року просунулась і справа його придністровського куратора. Щоправда, в Одесі суд розглядав справу Затики за його відсутності, хоча неодноразово його намагались викликати для очного розгляду. 19 лютого 2024 року придністровського спецслужбовця з українським паспортом оголосили в розшук.  

Примітно, що в ході судового розгляду справи Затики допитували й Олександра Суханова. Той стверджує, що його завербували у Придністров’ї, зокрема погрозами відкриття кримінальної справи як агента України в ПМР.

Також з матеріалів справи відомо, що Сергій Затика отримав українське громадянство у 2001 році в посольстві України в Республіці Молдова.  

В результаті Приморський районний суд Одеси визнав Затику винним у держзраді, призначивши йому покарання в виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна. Строк відбування покарання буде зараховано з моменту його затримання.

Джерело: УСІ