За кожним учителем – десятки й сотні учнів, яким він передавав знання, допомагав ставати сильнішими та знаходити власний шлях. Сьогодні чимало українських педагогів продовжують давати своїм учням ще один важливий урок – власним прикладом. З початком повномасштабного вторгнення рф вони стали на захист країни, змінивши навчальні класи на військові підрозділи. Один із них – Микола, вчитель фізичного виховання з Одеської області, який нині захищає Україну у складі 160 зенітної ракетної Одеської бригади. Про захисника розповіли у пресслужбі бригади, передає видання «Південь сьогодні».

Миколі 37 років. Десять із них він пропрацював у сільській загальноосвітній школі, ще два – у спортивній. Проте у 2023 році все змінилося – він став до лав української армії.

«У 2023 році я сам долучився до війська. Відчував несправедливість від того, що на нашу землю прийшла чужа армія. Було боляче бачити, як на наші міста і села летять ракети та безпілотники. Хотілося бути корисним і допомогти своїй країні», – розповів Микола.

Воїн брав участь в обороні Донеччини, виконував бойові завдання в районах Покровська, Костянтинівки та на інших напрямках. Каже, що педагогічний досвід і хороша фізична форма неодноразово ставали в пригоді.

«Доводилося багато рухатися, бігати – зі зброєю, в амуніції, з чималим навантаженням. Тому фізична підготовка для воїна дуже важлива. Треба постійно тримати себе у формі», – пояснює захисник.

Згодом Микола приєднався до 160 зенітної ракетної Одеської бригади. З минулого року він виконує обов’язки бойового медика одного з підрозділів, а також залучається до роботи мобільної вогневої групи, яка захищає небо від ворожих повітряних цілей.

Учитель за професією, Микола продовжує навчати й у війську. Тепер замість школярів – побратими, а серед тем занять – тактична медицина та допомога пораненим.

«Важливо, щоб кожен у підрозділі знав хоча б базові речі: як надати першу допомогу, що робити при пораненні, як провести евакуацію. Нехай ці знання ніколи не знадобляться, але до будь-якої ситуації треба бути готовими. Тому намагаюся передавати побратимам те, що знаю і вмію сам», – каже Микола.

Удома на нього чекають дружина, діти та батьки. Рідні переживають, підтримують і пишаються своїм захисником.

«Вдячний рідним і колегам за підтримку та розуміння. Бажання у всіх нас одне – повернутися додому живими й неушкодженими, до своїх родин. І нехай Бог береже нашу Україну!»

Підготувала Амєлія МИЙНОВА

Джерело: Південь сьогодні.
Фото – 160 зенітної ракетної Одеської бригади