Про це повідомляє Інститут Дунайських досліджень.

Проблема із молдовськими вагонами в Рені вже переросла у питання не лише вартості залізничної логістики, а й розподілу воєнних ризиків між учасниками експортного ланцюга. 

Молдовські зернотрейдери звернулися до державного підприємства «Залізниця Молдови» (Calea Ferată din Moldova, CFM), щоб переглянути підхід до нарахування плати за вагони, які фактично неможливо розвантажити.

Йдеться щонайменше про 83 вагони двох компаній — членів Асоціації експортерів зернових Agrocereale. За даними організації, вони близько місяця перебувають у Рені із завантаженим зерном. 

Станом на 9 вересня сума нарахованої плати за простій становила близько 40,5 тисячі доларів США. При цьому витрати продовжують збільшуватися щодня. 

Офіційне звернення до CFM Agrocereale направила 11 вересня. Асоціація пропонує не скасовувати плату за простій для всіх випадків автоматично, а враховувати причини, через які вагон не можна звільнити. На думку трейдерів, ситуація має відрізнятися залежно від того, чи виникла затримка через дії самого оператора, чи її спричинили зовнішні обставини, які експортер не здатен контролювати.

Ключова проблема виникла на етапі перевантаження зерна із залізничних вагонів на судна. За інформацією Agrocereale, через безпекові ризики на півдні України окремі судновласники відмовляються направляти свої судна до Рені або змінюють маршрути. Якщо судна немає біля причалу, зерно з вагонів фактично нікуди вивантажувати. При цьому швидкого альтернативного способу звільнити вагони та повернути їх до Молдови для частини вантажів немає.

У результаті проблема накопичується одразу на кількох рівнях. Трейдери несуть додаткові витрати, зерно залишається у вагонах, а молдовський залізничний парк втрачає частину рухомого складу, який міг би використовуватися для нових експортних перевезень.

Загалом у Рені можуть залишатися заблокованими понад 100 вагонів CFM із зерновими вантажами. Для молдовської залізниці це помітна кількість рухомого складу, особливо з огляду на активний експорт аграрної продукції, 

- оцінює ситуацію в.о. Директора Agrocereale Юріє Ріжі.

Вона додає:

Сама Agrocereale не вимагає просто списати всі платежі. Натомість асоціація пропонує CFM разом із постраждалими компаніями виробити зрозумілий механізм дій у випадках тривалого блокування вагонів.

Зокрема, йдеться про можливість окремо розглядати причини простою, підтверджувати обставини документально та визначати, хто має нести пов’язані з ними витрати.

Інститут Дунайських досліджень розглядає ситуацію ширше — як проблему всієї дунайської логістики в умовах війни. Якщо судно не може зайти до порту через безпекові обставини, а вагон через це неможливо розвантажити, стандартна схема нарахування плати за простій фактично перекладає зовнішній ризик на трейдера.

Для Рені це особливо важливо, оскільки порт залишається частиною міжнародного логістичного маршруту, яким користуються не лише українські, а й молдовські експортери. Через нього аграрні вантажі можуть прямувати далі до зовнішніх ринків, а залізниця забезпечує їх доставку до портової інфраструктури.

Водночас затримка вагонів створює проблему для самої CFM: поки рухомий склад стоїть у порту, його не можна повноцінно використовувати для нових перевезень.

Для трейдерів накопичення плати за простій збільшує собівартість експорту, навіть якщо причиною затримки стали не їхні рішення.

На цьому тлі молдовські експортери хочуть перейти від вирішення окремих випадків до постійного механізму на випадок подібних ситуацій. Його завданням має бути чітке визначення дій залізниці, трейдера та портового оператора, якщо вантаж неможливо вчасно перевантажити через безпекові обставини.

Ситуація в Рені показує, що під час війни затримка одного елемента транспортного ланцюга швидко створює проблеми для всіх інших. У випадку з молдовським зерном відсутність суден у порту вже призвела до накопичення вагонів і значних додаткових витрат. Тепер трейдери очікують від CFM рішення, яке враховуватиме реальні причини простою, а не лише сам факт перебування вагонів у порту.

Джерело: УСІ