13 років служби та сотні врятованих життів: історія начальника відділення аварійно-рятувальних робіт Головного управління ДСНС Одещини Миколи Кобзаря — це приклад виняткової мужності, самовідданості та вірності своєму заклику.

Мрія стати вогнеборцем зародилася у Миколи ще в дитинстві, коли він уперше побачив роботу рятувальників під час пожежі в сусідському будинку.

«Я бачив, як самовіддано виконують роботу рятувальники, як без вагань заходять у вогонь, ризикуючи власним життям заради порятунку інших. Саме тоді зрозумів: я теж хочу бути героєм», — пригадує чоловік.

Здобувши освіту у профільному виші, Микола розпочав службу на Одещині. За роки роботи йому довелося ліквідовувати наслідки найскладніших дорожньо-транспортних пригод, гасити масштабні пожежі, працювати на розборі завалів та виконувати висотні аварійно-рятувальні роботи. Серед безлічі викликів у пам’яті карбувалися ті, де точилася жорстока боротьба за кожне життя — як під час страшної ДТП, коли попри загибель матері й сина, надзвичайникам вдалося витягти з розтрощеного авто та врятувати батька й маленького хлопчика.

Одним із перших масштабних випробувань стала трагічна пожежа в коледжі на вулиці Троїцій в Одесі. Тоді рятувальники знімали дітей із верхніх поверхів задимленої будівлі та цілодобово розбирали завали. Лихо забрало життя 16 людей, серед яких був і колега Миколи — Сергій Шатохін, який віддав власне життя заради порятунку інших.

З початком повномасштабного вторгнення навантаження на підрозділи ДСНС зросло в рази.

«Я до останнього не вірив, що таке може статися. Коли почалась війна, ми практично жили на роботі. Було страшно, незрозуміло, але треба було працювати. Викликів стало значно більше, і вони стали набагато важчими. Адже ти розумієш, що цей біль людям завдають свідомо», — ділиться рятувальник.

Найважчим у професії, за словами Миколи, залишається зіткнення з людським горем та ворожими злочинами. Назавжди в пам’яті залишився ракетний удар по житловому будинку Одеси напередодні Великодня у квітні 2022 року, який забрав життя восьми людей, зокрема й тримісячного немовляти.

Попри щоденний ризик та важкі випробування війни, Микола Кобзар продовжує тримати свій стрій і щодня виходити на чергування, залишаючись уособленням надійності та незламності одеських рятувальників.

Джерело: volnorez.com.ua