Як відтворювали фортецю без точних джерел?

За словами Валерії Кравцової, ключову роль у роботі відіграли наукові консультації та історичні дослідження. Вона зазначила, що активно працювала з матеріалами з монографії ректора Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського Андрія Красножона.

Мені пощастило, тому що я знайома з багатьма істориками, в тому числі з Андрієм Васильовичем Красножоном. У нього є монографія, в якій було представлено дуже багато планів. Ми з ним розмовляли з цього приводу, він мені підказував, і я використовувала саме ті плани з його монографії, 

— розповіла студентка.

Валерія Кравцовова

Також вона використала письмові джерела, зокрема роботи видатного українського історика, першого дослідника історії Одеси Аполлона Скальковського, однак вони містили обмежену інформацію про вигляд фортеці.

У Скальковського не було згадок, як саме виглядала фортеця. Він лише зазначав, що на гарнізон були дві пушки, і загалом було тільки 12 їх, 

— пояснила авторка проєкту.

Що вдалося відтворити?

Валерія Кравцова наголосила, що реконструкція базується насамперед на аналізі планів та архітектурних даних, які дозволили відновити загальну структуру фортеці.

Якщо аналізувати плани, то можна з’ясувати, що був двір, був гарнізон, було як мінімум дві вежі, на яких розташовувалися гармати. Також у дворі, окрім гарнізону, була будівля, де зберігалася зброя,

— зазначила вона.

За словами авторки, фортеця мала значні масштаби, а 3D-модель дозволяє детально розглянути її структуру та оборонні елементи.

Якою буде подальша робота над моделлю?

Авторка зазначила, що нинішня версія є базовою, але проєкт планують розвивати.

Є текстура, є візуалізація, але на майбутнє хочу зробити модель у програмі Blender, більш ігрового стилю, щоб було більше візуалізації, 

— сказала вона.

3D-реконструкція фортеці Кочубіїв-Ходжабей в Одесі: деталі створення

Також у планах прив’язка моделі до реальної місцевості та розширення проєкту.

Поки до місцевості вона не прив’язана, я лише відтворила схил до моря. Плануємо розширювати проєкт — буде поселення і прив’язка, 

— додала Кравцова.

Навіщо створили проєкт?

Організатори наголосили, що реконструкція має на меті популяризацію української мілітарної історії та переосмислення історії півдня України від козацької доби до сучасної війни за незалежність.

Подію присвятили річниці першої писемної згадки про місто Кочубіїв (Одесу) від 19 травня 1415 року. 

Що саме шукають археологи на Приморському бульварі: таємниці Хаджибею

Раніше в інтерв’ю УСІ історик Андрій Красножон розповідав, що під час розкопок у 2025 році науковці виявили, що стіни батареї фортеці руйнувалися навмисно з метою видобутку каменю. Росіяни розбирали Хаджибейський замок після того, як його взяли штурмом у 1789 році.  За 2 тижні його спочатку підірвали, а потім почали просто розбирати. Тож вчені усвідомлюють, що, швидше за все, вдасться віднайти лише жалюгідні залишки цього замку. 

Джерело: УСІ