Перший день березня в Молдові, Румунії, на півдні України, Болгарії та інших балканських країнах пов’язаний з традицією, якій дуже багато років – весняним святом «Мерцішор». 

Мерцішор – це назва червоно-білої бутоньєрки, кольори якої символізують червону кров на білому снігу. Цю маленьку прикрасу дарують близьким у день приходу весни і для багатьох вона – справжній оберіг, добра прикмета і привід зустрітися з тими, кого любиш. Це свято, присвячене весняному оновленню, стало доброю традицією і у Ренійській громаді. Більш детальніше – у матеріалі журналіста інтернет-видання «Махала».

Історія свята: від Римської імперії до наших днів

Археологи знаходили схожі предмети, яким понад кілька тисяч років: маленькі річкові камінчики, пофарбовані в білий і червоний кольори, нанизані на нитку. Вважається, що традиція сягає часів Римської імперії, коли Новий рік відзначали саме 1 березня, у місяць бога Марса. Марс був не лише богом війни, а й богом родючості та рослинності, і обидва ці начала відображені в кольорах мерцішора: червоний – це сила і пристрасть, білий – мудрість і чистота.

Дві скручені нитки символізують нероздільне переплетення двох начал: жіночого й чоловічого, зими й весни, смерті й відродження. Це глибинна філософія, втілена в крихітній прикрасі, яку можна носити на зап’ястку або прикріпити до одягу.

Найпопулярніша молдовська легенда розповідає: якось Весна вийшла на узлісся й побачила, як з-під снігу пробивається проліска. Розлючена Зима наслала холод, і квітка замерзла. Весна кинулася рятувати її, розгрібла сніг руками, але вколола палець об колючки. Крапля гарячої крові впала на проліску, і та ожила. Відтоді шнурочок мерцішора білий як сніг і червоний як кров Весни.

Інша легенда оповідає про юнака, який вирушив визволяти Сонце із полону в змія. Він переміг, але був смертельно поранений. Там, де його кров падала на сніг, проростали проліски. З того часу молоді хлопці плетуть червоно-білі мерцішори й дарують їх дівчатам на знак любові.

Зазвичай мерцішори носять упродовж усього березня на зап’ястку або чіпляють до одягу. Коли місяць добігає кінця, його вішають на гілку фруктового дерева і загадують бажання. Кажуть, воно обов’язково здійсниться. Свято внесене Міжурядовим комітетом ЮНЕСКО до списку нематеріальної культурної спадщини людства, що підкреслює його значення для багатьох народів. 

Традиції святкування у Ренійській громаді 

Для молдовської спільноти Ренійської громади «Мерцішор» давно став традиційним та улюбленим святом. Це свято пісень, хороводів, ігор, жартів, веселих зустрічей і нових знайомств. Маленький амулет на червоно-білому шнурочку – це більше, ніж прикраса. Це спосіб сказати: весна прийшла!

Доброю традицією в Ренійській громаді стало привітання колективів підприємств та установ міста: активісти молдавського національно-культурного товариства «Ізвор» та учасники фольклорного колективу «Церенкуца», яким керує Галина Нікіта-Куля, у національних костюмах обходять їх та вручають мерцішори. 

Голова товариства «Ізвор» Валерій Бабере зізнавався в інтерв’ю «Махалі», що навіть не очікував, що ренійці будуть так раді цим зустрічам. «Люди просто втомилися психологічно від усього і хотіли, щоб їм дарували ці весняні обереги», – сказав він.

Цього року до весняного свята підготувалися, зокрема, в селах Плавні та Долинське. 

У Плавні філія «Центру культури та дозвілля» спільно з бібліотекою провели майстер-клас з учнями 4 та 11 класів з виготовлення традиційних мерцішорів. 

Під час заходу учасники ознайомилися з історією та символікою свята, яке є уособленням приходу весни, оновлення природи та надії на краще. Присутні дізналися про значення червоно-білої нитки, що символізує поєднання життя і чистоти, любові та сили. У теплій та дружній атмосфері діти й дорослі власноруч виготовляли яскраві прикраси, вкладаючи у кожен виріб щирі побажання добра, здоров’я та миру.

У Долинському ліцеї учням продемонстрували різні варіації бутоньєрок і техніки виготовлення мерцішорів зі стрічок і ниток. І старшокласники, і учні молодших класів захоплено плели милі і чарівні великі та маленькі червоно-білі бутоньєрки різними способами, щоб було що подарувати в перший день весни. 

42-й регіональний фестиваль «Мерцішор-2026»

Зараз у Ренійській громаді проходить 42-й регіональний фольклорний фестиваль «Мерцішор-2026», організатором якого є відділ культури, туризму, молоді та спорту міської ради. Це простір для тих, хто плекає народну пісню, відтворює енергію танцю та береже самобутні весняні обряди нашого краю.

Фестиваль стартував 2 лютого і мав завершитися 28 лютого, але через високий рівень захворюваності у школах організатори прийняли рішення продовжити прийом заявок до 9 березня включно, щоб дати можливість усім колективам одужати й підготуватися якнайкраще.

Нагадаємо, що у різні роки фестиваль проводили й у селах громади. У 2018 року 35-й ювілейний «Мерцішор» проходив у Плавні, 2019-го – у Орлівці, а 2020 році учасників гала-концерту приймало Новосільське. І щоразу в залі був повний аншлаг. Окрім творчих колективів з усіх будинків культури Ренійського району учасниками свята весни ставали самодіяльні артисти з Ізмаїльського та Кілійського районів, а також гості з Республіки Молдова.

Однак з 2021 року через пандемію коронавірусу, а згодом через війну фестиваль проводиться в онлайн-форматі. Це дозволило залучити до участі фольклорні колективи з Одеси, Чернівців та закордонні колективи, з якими налагоджені культурні зв’язки.

Зазначимо також, що Ренійська громада не лише проводить свій «Мерцішор», а й бере участь в аналогічних обласних фестивалях. Наприклад, у 2018 році до Тарутиного вирушив культурний десант у кількості понад 40 учасників з колективами народного вокального ансамблю молдавської пісні «Церенкуца» та зразкового вокального ансамблю «Дорулець».