10 січня виповнилося два роки з моменту захоплення гелікоптера Місії Організації Об’єднаних Націй у Сомалі, на борту якого перебували чотири громадянина України та п’ятеро іноземців. Серед українських членів екіпажу — 29-річний одесит Андрій Земляний, бортінженер, який з 2019 року брав участь у гуманітарних місіях ООН. Про це розповів брат Андрія Олег Земляний, пише «Сила громад», передає видання «Південь сьогодні».

Андрій Земляний навчався в одеській школі №83, з відзнакою закінчив Національний авіаційний університет у Києві. З 2019 року працював у міжнародних гуманітарних місіях, тричі безпосередньо виконував завдання в Сомалі. Його батьки й нині мешкають в Одесі.

Захоплення сталося під час виконання медичної евакуації. Гелікоптер зазнав аварії над територією, що контролюється антиурядовим ісламістським угрупованням «Аш-Шабаб». Відтоді всі члени екіпажу перебувають у заручниках бойовиків.

У липні 2025 року батьки Андрія Земляного отримали офіційну відповідь МЗС щодо результатів розгляду звернень до Офісу президента України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та міністра закордонних справ.

За інформацією Міністерства закордонних справ України, усі четверо українців живі, їхній фізичний стан оцінюють як задовільний. Заручників утримують на території, підконтрольній «Аш-Шабабу», зокрема в окрузі Гальмудуг.

У листі зазначено, що посольство України в Республіці Кенія постійно взаємодіє з представниками ООН і країнами, цивільні громадяни яких також утримуються в полоні в Сомалі, зокрема Південною Кореєю та Німеччиною.

При штабі Офісу ООН з підтримки Сомалі (UNSOS) у Могадишо сформовано спеціальну робочу групу за участі експертів ООН, представників авіакомпанії «Українські вертольоти» та інших залучених сторін. До процесу також долучений Міжнародний комітет Червоного Хреста.

Водночас у МЗС наголошують: через складну безпекову ситуацію в Сомалі прямі переговори з бойовиками є практично неможливими, а силовий сценарій звільнення заручників експерти вважають украй ризикованим.

Нещодавно в соціальних мережах з’явилося відеозвернення капітана гелікоптера Олександра Олійника, записане в полоні. У ньому він звернувся до президента України з проханням використати дипломатичні можливості для звільнення екіпажу, а також закликав українське суспільство не мовчати:

«Дайте світу знати, що ми все ще тут, що ми й досі перебуваємо в полоні в чужій країні й боремося за своє виживання», – зазначив капітан.

Родичі заручників заявляють, що тривалий час утримувалися від публічності на прохання різних державних структур, однак відсутність будь-яких зрушень змусила їх говорити відкрито.

«Ми відповідально дотримувалися прохань не виносити цю тему в публічний простір, щоб не зашкодити можливим переговорам. Але за останні пів року не було жодної інформації, а за два роки ситуація так і не зрушила з мертвої точки. Після появи відеозвернення з боку угрупування ми чекали реакції української сторони, однак її не було. Тому ми, як родичі, маємо право публічно підіймати це питання і просити не залишати наших співвітчизників у такій ситуації», – зазначив Олексій Земляний.

Одеський осередок громадської організації «Захист держави» оприлюднив заяву із закликом до президента України, керівництва МЗС, Уповноваженого з прав людини, представництва ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста активізувати зусилля для звільнення українських льотчиків.

У заяві нагадують про статтю 25 Конституції України, яка гарантує державний захист і піклування про громадян України за кордоном.

Про захоплення українців МЗС України офіційно повідомило 12 січня 2024 року. Тоді речник міністерства Олег Ніколенко підтвердив, що українці були членами екіпажу гелікоптера Місії ООН у Сомалі, який зазнав аварії, та що разом із ними на борту перебували п’ятеро іноземців. Президент Володимир Зеленський заявив, що держава працює над поверненням громадян України з полону.

Минуло два роки. Для родини Андрія Земляного в Одесі цей час став випробуванням постійним очікуванням і невизначеністю. Питання повернення одесита та інших членів екіпажу, що виконував гуманітарну місію під егідою ООН і досі перебуває в заручниках, залишається відкритим питанням відповідальності держави та міжнародної спільноти за долю людей, що працюють у зоні збройних конфліктів.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: «Південь сьогодні»