1 серпня до Одеси на запрошення голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера з різних куточків України – Київщини, Вінниччини, Дніпропетровщини та Одещини приїхали четверо людей, які отримали другий шанс на життя завдяки трансплантації органів. Про це у Фейсбук повідомляє пресслужба департаменту охорони здоров’я Одеської ОВА, передає видання «Південь сьогодні».

У департаменті кажуть, що їхні історії – не про хворобу, а про силу. Не про кінець, а про новий початок. І такі історії мають звучати. Бо донорство – це не медична процедура. Це – найвищий прояв людяності.

Олені 17 років. Після пересадки печінки вона знову творить – у буквальному сенсі. Олена – студентка, яка малює життя у кожному штрихові. Її ескізи — як подих. Її погляд — як подяка світу.

Дмитру 6 років. Він маленький воїн із пересадженою ниркою. Його сміх – це сонце після бурі. Він пірнає у воду, немов у нове життя. І кожен його заплив – це перемога не лише над хворобою, а й над страхом.

Тихонові 7 років. В нього нове серце. Хлопчик має діагноз аутизм. Він майже не говорить, але коли звучить музика — говорить усе його тіло. Очима. Рухами. Дотиком. Він мовчить — і усі чують.

Алла.Жінка, яка отримала шанс жити завдяки донорській нирці. Її тиша – як молитва. У кожному слові – ніжність і вдячність. Вона не потребує гучних промов, бо її присутність – уже свідчення дива.

«Кожен із них – доказ того, що донорство рятує життя. Що за кожним «після трансплантації» – стоїть «тепер я живу».

Донорство – це не просто медичний акт. Це акт любові, який змінює долі. Це неймовірно сила духу.

Говорімо про це. Поширюймо. Вдячно пам’ятаймо.

Бо іноді одне «так» рятує не одне серце — а цілий світ», – зазначають у департаменті.

Підготувала Діана ГЕРГІНОВА

Джерело: «Юг.Today»