Щороку 1 березня румуни в Румунії та за її межами, зокрема й на півдні Одещини, відзначають свято Мерцішор. Зазвичай у цей день дарують  отримують мерцішори – виготовлені  з червоних та білих ниток прикраси, які символізують весну і відродження природи. Про старовинну традицію розповіли журналісти Digi24.ro, передає видання «Південь сьогодні».

У 2017 році під час сесії Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини в Чеджу, Південна Корея, було прийнято рішення про включення Мерцішора до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства ЮНЕСКО.

Слово mărțișor є зменшувальним від «marț», старої народної назви місяця березня, і буквально означає «маленький березень». Походження мерцішору достовірно невідоме, але згідно з археологічними дослідженнями, проведеними в Румунії, амулети, схожі на мерцішор, були знайдені в Schela Cladovei (муніципалітет Мехединці). Їхній вік оцінюється приблизно у 8 000 років. Ці амулети мали форму камінчиків, пофарбованих у білий і червоний кольори, і призначалися для носіння на шиї.

Легенда про Мерцішор. Згідно з одним з найдавніших і найвідоміших міфів, Сонце зійшло на Землю в образі дуже красивої дівчини, а дракон викрав її і заточив у своєму палаці. Тоді весь світ перестав радіти і пташки перестали співати. Побачивши все це, хоробрий юнак пішов до палацу, щоб визволити молоду дівчину. Майже рік знадобився хлопецю, щоб знайти палац, і після чесної боротьби з драконом йому вдалося визволити дівчину. Дівчина піднялася на небо і знову освітила землю. А юнак довго лежав у дворі драконячого палацу, і його кров до останнього подиху текла по снігу. Там, де розтанув сніг, з’явилися проліски – вісники весни. За переказами, відтоді пам’ять відважного юнака почали вшановувати, перев’язуючи ниткою дві квітки: білу та червону. Червоний колір символізує кохання та нагадує про мужність юнака, а білий колір символізує підсніжник, першу квітку весни.

Зараз у Румунії мерцішор носять як аксесуар на одязі або як браслет на зап’ясті. У деяких регіонах країни його носять протягом кількох днів, у деяких – протягом місяця або до перших ознак весни, коли розквітають дерева. Згідно з переказами, закінчення періоду носіння мерцішора було пов’язане з прикметами весни, такими як повернення перелітних птахів, цвітіння фруктових дерев або важливе свято в православному календарі – Благовіщення, яке відзначають 25 березня.

Святкування Мерцішора є традицією, характерною для Балканського півострова.  Вона розповсюджена як серед румунів, арумунів (влахів) тамеглено-румунів, а також серед болгар. Останні називають мерцішор «мартеніца». Носять мерцішори («мартінки») і у Північної Македонії, Албанії («моняк») та північної Греції, де їх називають «март».

У Румунії 1 березня чоловіки дарують мерцішори жінкам, а у македонців і болгар мерцішори носять усі. На Буковині 1 березня є звичай, коли батьки зав’язують дітям на шию чи руку срібну чи золоту монету крученим шнуром із двох ниток, червоної та білої. Це, за повір’ям, приносить удачу.

Після зняття мерцішор зазвичай прив’язується до гілки квітучого дерева або на паркані. В Трансільванії мерцішор досі вішають на двері, вікна або на роги свійських тварин, оскільки, за повір’ями, таким чином вони можуть відлякувати злих духів.

Нагадаємо, що вчора ми розповідали про флешмоб #BabaMarta, який на честь свята організовує Виконавча агенція у справах болгар за кордоном (Болгарія). А сьогодні журналісти нашого видання доєдналися до усіх болгар у світі, які підтримали традицію.

Джерело: «Південь сьогодні».