У селі Маринівка Усатівської громади Одеського району зберігся унікальний козацький некрополь над урвищем. Під ним Хаджибейський лиман, який потроху забирає берег і могили обвалюються вниз. У деяких місцях із стрімчака стирчать людські кістки. Про, це повідомляє посилання на «Україна Інкогніта».

Некрополь унікальний не лише через значну кількість хрестів, які називають козацькими, але й через значну кількість надгробків-плит. Останні, у значній кількості, можна зустріти на Трахтемирівському півострові, але там вони мають зовсім інші зображення хреста. Не виключено, що у міжлиманні ці плити навіяні німецькою традицією, адже у ХІХ столітті тут було немало колоній, але на надгробках у Маринівці є православні хрести, тому можна стверджувати, що хрести не німецькі.

Село Маринівка було засноване у 1797 році польським магнатом Северином Потоцьким. Назвав Северин його на честь доньки – Марини, і, напевно, заселив своїми кріпаками (так він зробив у сусідній Северинівці). Але на триверстовій карті ХІХ століття можна побачити, що південніше села розташований хутір Маринівський. Можна припустити, що хутір був заснований раніше, адже в більшості випадків села не закладалися на голому місці, а часто біля існуючих хуторів. Ну а хто заснував хутір над лиманом, недалеко від яру із покладами вапняку? З великою долею вірогідності можемо сказати, що козаки. Теплий помірний клімат, риба у Хаджибейському лимані і будівельний камінь під рукою. На жаль, історичних документів про розвиток Маринівки у ХІХ столітті немає.

У Маринівці є ще одне кладовище, на півночі села. Воно не на березі, але там теж є старовинні хрести і надгробки. І саме там помітні ознаки справжнього вандалізму – десятки надгробків вирвані із землі і складені на купи. Ну а на місцях, де були ті надгробки, вже є новіші могили, заради яких, напевне, і плюндрували пам’ять предків сільські варвари. Коли це було – чи у радянські часи, чи вже при незалежності, достеменно не відомо.

Джерело: bessarabiainform.com