Збереження культурної та історичної спадщини: як зароджувався та живе музей «Бащина кища» в селі Залізничне Болградської громади(фото)

Збереження культурної та історичної  спадщини: як зароджувався та живе музей «Бащина кища» в селі Залізничне Болградської громади(фото)

Музей — це унікальне місце, де минуле зустрічається з сучасністю, даруючи можливість зануритися у світ історії, мистецтва та культури. Журналіст інтернет-видання “Махала” відвідав село Залізничне, де поспілкувався із засновником місцевого музею “Бащина кищта” Сергієм Драганюком. Під час розмови Сергій поділився історією заснування музею та розповів про його експозиції.

Історія етнографічного музею “Бащина Кищта” бере початок у 2014 році, коли початкова експозиція була розміщена у приміщенні місцевої школи. Ініціатива створення музею належала ентузіастам, які прагнули зберегти культурну спадщину свого краю.

“Я завжди мав звичку зберігати все, що могло мати історичну цінність або нагадувало про життя наших предків. Мені було прикро, коли бачив, як люди хотіли викинути такі цінні предмети, не усвідомлюючи їхньої важливості. Тож я почав збирати ці артефакти: щось мені приносили люди, а деякі експонати я знаходив, відвідуючи домівки односельців. Часто жартують, що де я проходжу, там навіть трава не росте (ред. болгарська приказка). Тож із часом у мене вдома зібралася велика кількість експонатів, які просто чекали свого часу”, — поділився Сергій Драганюк.

Під час роботи у школі вдалося провести багато цікавих та пізнавальних лекцій і занять для школярів. Це стало чудовою можливістю познайомити молодь із частинкою культурної спадщини та пробудити цікавість до історії рідного краю. З кожним роком місцеві жителі активно долучалися до поповнення колекції музею, і згодом простір у школі став замалим, щоб вмістити всі експонати. Тож музей переїхав до Будинку культури, де на 150-річний ювілей з дня заснування села відбулося його офіційне відкриття.

За більш ніж п’ять років роботи в Будинку культури музей значно розширився, і тепер його експозиція займає три окремі кімнати. У першій кімнаті відвідувачі можуть ознайомитися з традиційними ремеслами та інструментами, деяким із яких понад сто років. Друга кімната відтворює інтер’єр типової болгарської оселі, дозволяючи зануритися в атмосферу домашнього затишку тих часів. У третій кімнаті представлені традиційні ремесла, серед яких особливу увагу привертає стан для виготовлення килимків, що розташований у центрі експозиції.

“Наш музей неодноразово приймав туристів не лише з України, а й із-за кордону. Ми пишаємося тим, що він став місцем, де відвідувачі можуть глибше познайомитися з нашою культурою. Часто музей перетворюється на осередок святкування традиційних свят, де відтворюються звичаї, що передавалися з покоління в покоління. І це найцінніше для мене, коли музей живе, коли люди ним цікавляться, приходять, ставлять питання, прагнуть дізнатися більше про свої корені”, — розповів Сергій.

Під час підготовки до демонстрації одного з ключових обрядових звичаїв виникла необхідність використання печі, щоб максимально точно відтворити атмосферу минулого. Для цього за дві доби в музеї спорудили піч за технологією, яку використовували раніше. Тепер цей унікальний елемент також став частиною постійної експозиції музею. 

“Останніми роками я спостерігаю позитивну тенденцію – у багатьох населених пунктах Бессарабії починають з’являтися такі культурні осередки, як наш музей. Це надзвичайно тішить, адже такі місця є важливими для громади. Ми щодня працюємо над тим, щоб музей жив, щоб він залишався не лише сховищем історії, а й живим простором, де кожен може доторкнутися до свого минулого. Люди повинні бачити, як жили наші предки, щоб краще розуміти своє коріння. Як то кажуть, без минулого немає майбутнього. І саме музеї допомагають не втратити цю нитку, яка з’єднує покоління», — підсумував Сергій Драганюк.

Фото автора

Джерело: mahala.com.ua

 


Загрузка...