У нацпарку на Одещині вже місяць тримаються тропічні птахи, що відносяться до вимираючого виду
Коровайка або блискучий ібіс – вимираючий вид тропічних водно-болотних птахів родини Ібісових і єдиний вид роду у фауні України. На даний час це єдиний вид сімейства Ібісових, поширений як у східній, так і у західній півкулі. Наразі коровайки вже понад місяць тримаються на мілководдях НПП«Тузлівські лимани», про що розповів співробітник нацпарку та еколог Іван Русєв.
Тут, на мілководді вони шукають поживу, протикаючи довгим і кривим, як шабля, дзьобом товстий шар мулу. У меню коровайок – рачки, молюски, водяні комахи, а також мальки риб. Дзьоб птаха оснащений чутливими дотикальними рецепторами, що дає йому змогу безпомилково відшукати та схопити здобич.
У результаті кільцювання коровайок, що гніздяться у дельті Дністра, відомим орнітологом Ігорем Щеголєвим у 70-80 роках ХХ сторіччя, було встановлено місце їх зимівлі в Західній Африці – у внутрішній дельті річки Нігер в республіці Малі.
«Ігор Щеголев є навіть занадто завзятим орнітологом, який за рідкісну невгамовність у плавнях Дністра, був прозваний «Камишевим котом» і наразі він створив свій сайт, де є всі його наукові праці», – зазначає Іван Русєв.
За словами еколога, ще порівняно нещодавно –у 70-х роках 20 століття, цей вид ібіса процвітав практично у всіх дельтах річок Євразії вздовж 46 градуса північної широти. У пониззі великих українських річок коровайка була одним з декількох наймасовіших видів водно-болотних птахів. У період розквіту чисельність коровайок у дельті Дністра налічувала до 1500 гніздових пар, а у дельті Дунаю – більш ніж 3000 гніздових пар. Однак останні декілька десятиріч чисельність цих дельтових птахів знизилася в десятки разів і залишається на такому низькому рівні.
Про каравайку згадує у своїй книзі «Робінзон Крузо» Данієль Дефо:
«Сидячи на схилі, я дивився, як багряне сонце спокійно йде за обрій, вдихав на повні груди чисте прохолодне повітря і слухав шум моря. Здалеку долинав крик квакви – птах полював на жаб; улаштовувалася на ніч у своєму гнізді коровайка, шаруділи в заростях чагарнику гризуни, лаялися папуги, стихли колібрі; і я був щасливий, що залишився живим».
Вид занесений до Червоної книги України, списків Бернської та Боннської Конвенцій, Угоди AEWA. Зустрічається в Європі, Азії та Африці.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – з допису Івана Русєва
