До речі, першим пам'ятником монументального мистецтва, який з'явився у місті на Дунаї, був монумент румунському королю Фердинанду I. Його урочисте відкриття відбулося на початку листопада 1937 року. Фігура монарха була відтворена румунським скульптором Думітріу Барладом.

А зараз про останній ізмаїльський монумент – пам'ятник Ізмаїльському градоначальнику Сергію Тучкову, який виник в Ізмаїлі рівно через шістдесят років. Однак спочатку трохи передісторії.

2 листопада 1882 року Ізмаїльською комунальною радою було прийнято рішення: «Чтобы еще более напоминать гражданам об основателе их города и в благодарность за мысль и труды по основанию поставить ему на Соборной площади между собором и Южным бульваром памятник на пьедестале непременно из массы красного гранита, находящегося в упраздненной крепости».

Спочатку з міського бюджету на ці цілі виділили тисячу рублів, а з ініціативи городян вирішено було відкрити підписку на прийом пожертв для створення монумента. На жаль, ідея про його встановлення тоді до логічного кінця доведена не була.

Монумент С. Тучкову було урочисто відкрито на площі його імені 1 жовтня 1997 року (автор – ізмаїльський скульптор Михайло Недопака). До речі, мало хто в Ізмаїлі сьогодні знає, що площа, на якій було встановлено монумент, носила ім'я ізмаїльського градоначальника. Міська влада сором'язливо чомусь називає її Шкільним сквером. Проте незадовго до цього виконком Ізмаїльської міськради ухвалив рішення про найменування простору між нинішнім Палацом дитячої творчості та картинною галереєю площею Тучкова. До речі, до сьогодні це рішення ніким скасовано не було.