Українці часто використовують русифіковані форми коротких імен. Однак в українській мові зовсім інші правила утворення зменшувально-пестливих форм. Давні українські імена часто взагалі не скорочуються, а сучасні мають зовсім інші і для когось незвичні скорочення.

Правильні українські скорочення імен

Для української мови не характерні закінчення -ша в іменах (Саша, Наташа), а також додавання літери "є" посередині слова (Лєна, Свєта). Натомість для утворення коротких форм імен використовуються суфікси -унечк (Катрунечка), -ечк, -оньк (Галинонька, Олечка), -усь, -ась (Ганнуся, Михась), -ик (Дмитрик), -к (Оленка, Андрійко).

Про те, які є правильні українські імена, розповіла редакторка Ольга Васильєва.

Ось як звучать українські скорочення популярних чоловічих імен:

• Анатолій - Толик, Только;
• Андрій - Андрійко, Андрусь;
• Артем - Темко, Артемко;
• Богдан - Богданик, Богданко, Богдась, Даник, Данько;
• Василь - Васько, Василько, Васьо;
• Владислав - Владик, Владко;
• Володимир - Володько;
• Віталій - Вітась, Вітик, Вітько;
• Геннадій - Геник, Генусь;
• Григорій - Гринько, Гриць, Гошко, Герко;
• Данило - Даник, Данилко, Данько;
• Денис - Дениско, Денько;
• Дмитро - Дмитрик, Дмитрусь;
• Євген - Євгенко, Генко, Геник, Генусь;
• Іван - Ванько, Іванко, Івась;
• Ілля - Ілько;
• Кирило - Кирилко;
• Костянтин - Костик, Костусь;
• Леонід - Лесь, Лесик, Ленько;
• Микита - Микитка, Микитко;
• Микола - Миколка, Колько;
• Михайло - Михайлик, Михась, Михалько;
• Олег - Лесь, Лесик, Олежик, Олежко;
• Олександр - Сашко, Олесь, Лесь, Лесик;
• Олексій - Олекса, Лесь, Лесик, Олешко, Лешко;
• Петро - Петрик, Петько, Петрусь;
• Роман - Романко, Ромко, Ромась;
• Святослав/Ярослав - Славик, Славко;
• Сергій - Сергійко;
• Степан - Стець, Степанко, Степко;
• Тимофій - Тимко;
• Федір - Федусь, Федько;
• Юрій - Юрчик, Юрась, Юрко.

А популярні українські жіночі імена скорочуються так:

• Анастасія - Настуся, Настуня, Настася, Ната, Тася;
• Анна - Ганя, Ганця, Ганнуся;
• Дар'я/Дарина - Даринка, Даруся, Дарця, Одарка;
• Ірина - Іринка, Іруся, Орися, Оринка;
• Катерина - Катря, Катруся, Катруня, Катрусенька, Катрунечка;
• Ксенія - Оксанка, Ксеня;
• Лариса - Леся;
• Марія - Маруся, Марічка, Марійка;
• Наталія - Наталя, Наталка, Наталочка, Ната, Натуся;
• Олена - Лена (не Лєна), Оленка, Оленця, Олеся, Леся;
• Ольга - Олюся, Леся;
• Світлана - Світа, Світланка, Світланочка, Світланонька, Лана;
• Софія - Софійка;
• Тетяна - Тетянка, Тата, Тася, Танечка;
• Христина - Христинка, Христя;
• Юлія - Юльця.

Наостанок важливо уточнити, що до людини варто звертатися за тією формою імені, яку вона сама обрала. Це є ознакою поваги та гарного тону. Але якщо до дитини з дитинства звертатися за споконвічно українською формою імені, то вона швидко до цього звикне.