За всіх часів пожежники були справжніми рятувальниками громадян та їхнього майна. Одне із свідчень – публікація в ізмаїльській газеті «Придунайський край», датована лютим 1913 року.

З публікації 101-річної давнини ми дізнаємося про те, що Бессарабська губернська земська управа вирішила заохотити ізмаїльських пожежників грошовою премією. «За умелую распорядительность и энергичную деятельность при тушении пожара в строениях, принадлежащих местному жителю Х. Игнатовичу, (управа) постановила выдать в награду пожарным измаильской команды 100 руб.», – повідомляла газета.

Слід уточнити, що зазначена сума була досить великими грошима на початку ХХ століття в царській Росії. На ці гроші можна було купити коня чи парадний офіцерський мундир із чоботями та кашкетом, а за дві купюри – рояль відомої марки.

Згадані кошти було запроваджено у розпорядження міського голови. Буквально за день гроші були розподілені між вогнеборцями. Перед роздачею нагородних міський голова Дмитро Тульчіанов у докладній промові вказав пожежникам всю важливість їхньої служби.

Після отримання винагороди пожежники подякували міському голові та пообіцяли й надалі сумлінно ставитись до своїх обов'язків.

Ігор ОГНЄВ.