Пілся теракту у "Крокус Сіті" Кремль негайно скористався можливістю використати інцидент як інструмент пропаганди у своїй війні проти України. Незважаючи на те, що ІДІЛ взяла на себе відповідальність за теракт, російський лідер Володимир Путін звинуватив у всьому Україну, стверджуючи, що терористи тікали до українського кордону, де для них було відкрито "вікно". 

Як пише Financial Times, багато росіян, опитаних після нападу, підтвердили "українську теорію" Путіна. Відповідно до даних опитування OpenMinds, понад 50 відсотків звинуватили українське керівництво і лише близько 27 відсотків вказали на ІДІЛ. Ще 6% звинуватили "колективний Захід", а саме США, Великобританію та НАТО. Водночас, враховуючи репресії Путіна проти інакомислення, залишається важко встановити, наскільки справжнім є зростання антиукраїнських настроїв у Росії, зазначає видання.

"Якщо пропаганда і влада звинуватить Україну як основний наратив, люди в це повірять, тому що контроль над інформаційним простором майже абсолютний", — вважає соціолог, директор незалежного російського соціологічного центру "Левада" Денис Волков.

Цього разу риторика Путіна була зосереджена на Києві, оскільки він розглядає війну як екзистенціальну війну, протиставляючи Росію Україні та Заходу, кажуть експерти, зазначаючи водночас, що формулювання російського лідера свідчить про те, що його посадовці не мають вагомих доказів для цієї заяви.

Як зазначають соціологи, росіяни "добре вміють повторювати пропагандистські наративи в опитуваннях", і це не стільки знак активної підтримки, скільки відображення їх нездатності до змін.

Також після нападу на "Крокус Сіті" російська влада пішла на незвичайний крок, оприлюднивши кадри, на яких спецслужби катують і б'ють підозрюваних. Застосування тортур російськими службами безпеки було широко відомо, але таке оприлюднення відеозаписів тортур "для переважно схвальної громадськості" є чимось новим. Водночас зазначають FT, росіяни вже на межі після двох років війни, все більш зухвалих атак українських безпілотників і можливості ще однієї непопулярної хвилі мобілізації. Вони налякані посиленим терором і реагують і "не готові сидіти, склавши руки".