Дослідивши майже 4,5 тисяч людських мізків з шести континентів світу, вік яких становить близько 12 тисяч років, вчені виявили, що вони знебарвлені та зменшилися в розмірі, але, зважаючи на великий проміжок часу, дуже добре збереглися.

До цього моменту вважалося, що мозок людини є саме тим органом, який, після її смерті, найшвидше розкладається. Однак дослідження, результати якого були опубліковані в науковому журналі The Royal Society йдеться, що археологи часто знаходять людські мізки у болотах, пустельних похованнях, водоймах та на гірських перевалах. Всі вони належали колись представникам різних верств суспільства: від арктичних дослідників та європейських ченців до членів імператорських родин.

За словами вчених, всі мізки, які були знайдені, відрізнялися зменшеними розмірами та знебарвленням, що говорить про їхнє зневоднення. Однак, незважаючи на вік, вони досить непогано збереглися.

Жива мозкова тканина рожева, як і більша частина сирого м'яса. Однак, вона змінюється під впливом часу, пояснила науковиця Олександра Мортон-Гейворд. Вона також додала, що завдяки відкриттю вчені зможуть в майбутньому знайти та дослідити нові зразки.

Найцікавішими для науковців виявилися понад 1300 людських мізків, які збереглися серед скелетів, що лежали в затоплених кораблях, могилах, у ставках. Мортон-Гейворд вказує, що вони були вкрай спантеличені, коли побачили їх в такому середовищі.

Ці мізки також є і найстарішими в архіві, який був складений вченими. Деякі з них пролежали ще від льодовикового періоду, а це 12 тисяч років.

Людський мозок зберігається протягом тривалого періоду часу за дотримання певних умов. Наприклад, під час висихання в пустелі чи замерзання в льодовиках (природні фактори), або бальзамування (штучний фактор).

Поки що вчені все-ще не можуть сказати, чому саме зразки так добре збереглися. Можливо, це пов'язано з навколишнім середовищем, а якому органи перебували, або унікальним хімічним складом. Тому потрібно провести подальші дослідження. Та вже отримані результати змушують вчених по-іншому подивитися на людське тіло. Адже вони вказують на те, що тіло розкладається зовсім не так, як ми думали.

Людський організм містить м'які (м'язи тощо) і тверді (кістки, зуби) тканини. Розкладаються вони по-різному. Наприклад, твердим для цього знадобиться більше часу. Але тепер науковці зрозуміли, що потрібно розглядати не м'які і тверді тканини, а відмінності біохімічного складу окремих типів тканин чи органів. Тому що вони можуть також впливати на потенціал збереження.

До прикладу, традиційно вчені вважали, що людський мозок розкладається одним з найперших, але тепер все змінилося. Результати дослідження демонструють, що за деяких обставин він взагалі може бути останнім з усіх органів, що піддаються розкладанню.